Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І., Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Псьол" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. по справі № 2а-1670/2721/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Псьол" ' Список ' ' Текст '

до Великобагачанського відділення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області ' Текст ' ' 3 особи ' ' 3 особа ' ' за участю ' ' Текст '

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Псьол" до Великобагачанського відділення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції, після уточнення позовних вимог – до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції (Великобагачанське відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000102330/0, № 0000112330/0 від 30.08.2010, № 0000102330/1, № 0000112330/1 від 22.10.2010, № 0000102330/2, № 0000112330/2 від 30.12.2010, № 0000112330/3, №0000522330/3 від 09.03.2011 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги . Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (996-14) , "Про оподаткування доходів підприємств" (334/94-ВР) , "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та деяких норм Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29.06.2010 по 09.08.2010 відповідачем проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Санаторій Псьол" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010.

За результатами перевірки складений акт № 00048/2330/21045573 від 16.08.2010, в якому відображені порушення пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо заниження валового доходу 1 кварталу 2010 року на суму 174370,00 грн. та завищення валових доходів за 2009 рік на 174370,00 грн.; завищення валових витрат за 2009 рік на суму 1967452,00 грн. та заниження валових витрат за 1 квартал 2010 року у розмірі 407136,00 грн., в результаті чого донараховано податок на прибуток за 2009 рік на суму 448271,00 грн. та зменшено податок на прибуток за 1 квартал 2010 року на суму 11931,00 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит за 2009 рік у розмірі 312063,00 грн.

На підставі акту перевірки винесені:

- податкове повідомлення - рішення № 0000102330/0 від 30.08.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 557375,60 грн., в тому числі, за основним платежем - 390079,00 грн., за штрафними санкціями - 167296,6 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0000112330/0 від 30.08.2010 про донарахування податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 467094,50 грн., в тому числі, за основним платежем - 312063,00 грн., за штрафними санкціями - 156031,50 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень скарги позивача залишені без задоволення, а відповідачем прийняті податкові -повідомлення-рішення № 0000102330/1 від 22.10.2010, № 0000102330/2 від 30.12.2010, №0000522330/3 від 09.03.2011 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 390079,00 грн., штрафних санкцій в розмірі 167296,6 грн; № 0000112330/1 від 22.10.2010, № 0000112330/2 від 30.12.2010, № 0000112330/3 від 09.03.2011 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 312063,00 грн., штрафних санкцій - 156031,50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно донараховано податкові зобов'язання ТОВ "Санаторій Псьол" з податку на додану вартість у розмірі 468094,50 грн., з податку на прибуток у розмірі 557375,60 грн., тобто податковий орган при прийнятті оскаржуваних рішень діяв відповідно до норм діючого законодавства, законно, обґрунтовано, у межах наданих йому повноважень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Матеріалами справи встановлено, та не заперечувалось представником позивача в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Санаторій Псьол" в 4 кварталі 2009 року в порушення вимог вказаних норм до складу валових доходів включено вартість путівок Виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 174370,00 грн., які станом на 01.01.2010 не були оплачені, та проведено коригування валових доходів на цю ж суму в сторону зменшення у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, замість подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2009 рік.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень представника позивача як в суді першої, так і апеляційної інстанції, товариством визнано невиконання вимог і цієї норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , яке проявилось у помилковому відображенні коригувань валових витрат за 2009 рік в сторону зменшення на суму 407136,00 грн. у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року.

Перевіряючи правильність висновків Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції (Великобагачанське відділення) щодо завищення позивачем валових витрат на суму 1560316,00 грн. у зв'язку з безпідставним віднесенням до складу валових витрат вартості інформаційних, консультаційних та юридичних послуг від ПП "Фарт Лайф", ВАТ "Ресурс", ПП "Пантера", ТОВ "Авто-нота" та завищення податкового кредиту у розмірі 312063,00 грн. внаслідок придбанням вказаних послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 9 Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи письмові докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів зазначає, що акти виконаних робіт не містять усіх необхідних реквізитів, зокрема, змісту та обсягу господарської операції; в них не вказані кількість, вартість та різновид наданих послуг, а констатується лише факт виконання робіт; не зазначено тендер, в рамках якого підготовлювався пакет документації на 2009 рік.

Крім того, акти здачі-прийняття робіт та розрахунки до них, складені на підтвердження виконання договору про надання інформаційних та юридичних послуг та про виконання доручень № 15/01 від 15.01.2009, містять однаковий перелік виконаних робіт, що унеможливлює визначити та розмежувати виконані роботи.

Колегія суддів, також акцентує свою увагу при дослідженні письмових доказів по справі, на відсутність відбитків печатки ПП "Фарт Лайф" на акті № 1 від 31.08.2009, (а.с. 64 т.1), відсутність печатки замовника - ТОВ "Санаторій Псьол" на акті здачі-прийняття № ОУ-0000182 від 31.08.2009 (а.с. 52 т.1), відсутність підпису замовника - ТОВ "Санаторій Псьол" на акті здачі-прийняття робіт без номера від 30.06.2009 (а.с 48 т.1), складання та підписання додатків до акту прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг до договору № 7/2009 від 21.01.2009 складені лише 1 стороною - виконавцем ПП "Фарт Лайф" (а.с.67, 69 т.1); додатки до акту прийому-передачі до договорів про надання послуг № 26 від 04.02.2009, № 3/26-09 від 26.03.2009 складені лише замовником - ТОВ "Санаторій Псьол" (а.с. 77, 78, 80, 92, 94 т.1).

Крім того, акти здачі-прийняття робіт (а.с. 56, 60 т.1) підписані без конкретизації прізвища, ініціалів та посади уповноважених осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що долучені до матеріалів справи документи не можуть бути визнані судом належними доказами підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу валових витрати вартості інформаційних, консультаційних та юридичних послуги від ПП "Фарт Лайф", ВАТ "Ресурс", ПП "Пантера", ТОВ "Авто-нота".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі – Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР вказано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У зв'язку з непредставленням позивачем належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат сум видатків на інформаційні, консультаційні та юридичні послуги у розмірі 1560316,00 грн, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позиція відповідача є обґрунтованою, з чим погоджується і колегія суддів після дослідження всіх наявних в матеріалах справи документів бухгалтерського обліку позивача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (z0250-97) , платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо правомірності укладених ним угод на наявність належним чином оформлених податкових накладних, виписаних ПП "Фарт Лайф", ВАТ "Ресурс", ПП "Пантера", ТОВ "Авто-нота", як на доказ підтвердження правомірності формування податкового кредиту, що не прийнято до уваги судом першої інстанції, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за приписами підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Дослідивши всі наявні докази у справі в їх сукупності, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що наявність у позивача податкових накладних, виписаних ПП "Фарт Лайф", ВАТ "Ресурс", ПП "Пантера", ТОВ "Авто-нота", не є достатньою підставою для визнання правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки наведені в них відомості не підтверджуються належними первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновки відповідача про завищення ТОВ "Санаторій Псьол" у 2009 році суми податкового кредиту у розмірі 312063,00 грн. є законними та обґрунтованими.

Підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням вищезазначено, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, а тому підстав для її скасування немає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Псьол" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. по справі № 2а-1670/2721/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.