Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі -Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача -не з'явилися,

відповідача - Ястремський В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва

на постанову Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009

по справі №6/80/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Гольфстрім"

до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва

про часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009, задоволено позовні вимоги: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва форми «В 1» № 0019992370/0 від 02.10.2008, № 0019992370/1 від 23.10.2008 та № 0019992370/2 від 26.12.2008 про зменшення ТОВ ЛК «Гольфстрім» суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2008 року на 1585339,00 грн. в частині 1544501,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в засідання суду не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.07.2008 позивач надав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за червень 2008 р. (вх. № 52563), Додаток 2, Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (додаток 3) та Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в яких визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за підсумками поточного звітного періоду (червень 2008 р.) у розмірі 1585339,00 грн.

За результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за період червень 2008 року, складено акт від 27.08.2008 № 1167/23-700/33514302, в якому встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачу зменшено значення рядку 26 податкової декларації за травень 2008 р. (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) на суму 40838,00 грн., та як наслідок зазначено, що за результатами перевірки рядок 23 (залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду) податкової декларації з ПДВ за червень 2008 р. зменшено на 40838,00 грн. та становить 1544501 грн.

Позивач погодився з таким зменшенням та, як наслідок, зі зменшенням на 40838,00 грн. суми бюджетного відшкодування за червень 2008 р.

Крім того, відповідач зазначив, що частина від'ємного значення за червень 2008 року, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) складає 0 грн. та, як наслідок, робить висновок, що позивачем, в порушення пп.7.7.1 та пп..7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року на суму 1585339,00 грн.

На підставі акта перевірки та рішень, прийнятих відповідачем та ДПА у Миколаївської області в процесі апеляційного узгодження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «В 1» № 0019992370/0 від 02.10.2008, № 0019992370/1 від 23.10.2008 та № 0019992370/2 від 26.12.2008, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2008 року у розмірі 1585339,00 грн.

З урахуванням наведеного, позивач, не заперечуючи встановлені податковою службою обставини і правильність арифметичного розрахунку сум, зазначених в рішеннях, просив зазначені податкові повідомлення-рішення про зменшення ТОВ ЛК «Гольфстрім» суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2008 р. на 1585339,00 грн. скасувати в частині 1544501,00 грн., обґрунтовуючи тим, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення всіх попередніх податкових періодів, що передували звітному, наростаючим підсумком, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як було вірно встановлено судами, причиною виникнення від'ємного значення у лютому 2007 року у розмірі 1831131,00 грн. є придбання позивачем послуг по будівництву льодового катку, обладнання та устаткування для нього та інше. Вказана сума повністю підтверджена Довідкою відповідача від 30.05.2007 № 531/23-700/33514302, складеною за результатами виїзної позапланової перевірки позивача та вказана останнім у рядку 18.2 податкової декларації з ПДВ за лютий 2007 року.

Відповідачем повністю підтверджена фактична та повна оплата позивачем вищеназваних товарів (робіт, послуг) їх постачальникам.

Причиною виникнення від'ємного значення у травні 2008 року у розмірі 3098,00 грн. є придбання позивачем будівельних матеріалів та послуг. Зазначена сума вказана позивачем у рядку 18.2 податкової декларації з ПДВ за травень 2008 та повністю підтверджена відповідачем в акті перевірки. Крім того, відповідачем підтверджено фактичну оплату суми податкового кредиту за травень 2008 року у розмірі 16360 грн., у т.ч. ПДВ 2726,73 грн.

В матеріалах справи наявні копії договорів, видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, витяги з реєстру отриманих податкових накладних, журнали реєстрації довіреностей, журнали-ордера по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»та по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (у розрізі замовлень)», податкові декларації з додатками, акт перевірки та довідка відповідача, які в повному обсязі підтверджують фактичне отримання позивачем у попередніх податкових періодах товарів та послуг на суму, яка містить в собі ПДВ у розмірі 1544501,00 грн. та сплату цього податку у попередніх періодах у такому ж розмірі постачальникам.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем у червні 2008 року було правомірно заявлено та підтверджено право на бюджетне відшкодування у розмірі 1544501,00 грн.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .