Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Голяшкін О.В. (доповідач),

Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Південної митниці на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом Фірми «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м.Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року частково задоволено позовні вимоги Фірми «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю; визнано неправомірними дії Південної митниці щодо визнання митної вартості товару, визнано недійсним рішення Південної митниці №500000043/2009/001423/1 від 03 червня 2009 року про визначення митної вартості товарів; визнано недійсним картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000043/2009/000492, прийняту Південною митницею 03 червня 2009 року; зобов'язано Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених позивачем згідно митних декларацій від 03 червня 2009 року №500040624/9/000814, від 05 червня 2009 року №500040025/9/000048, від 06 червня 2009 року №500040624/9/000841 мита у сумі 272097,16 грн. та податку на додану вартість у сумі 598613,76 грн., у загальній сумі 870710,92 грн.; на підставі підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених позивачем мита та податку на додану вартість згідно митних декларацій від 03 червня 2009 року №500040624/9/000814, від 05 червня 2009 року №500040025/9/000048, від 06 червня 2009 року №500040624/9/000841, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь позивача суму надмірно сплачених позивачем згідно митних декларацій від 03 червня 2009 року №500040624/9/000814, від 05 червня 2009 року №500040025/9/000048, від 06 червня 2009 року №500040624/9/000841 мита у сумі у сумі 272097,16 грн. та податку на додану вартість у сумі 598613,76 грн., у загальній сумі 870710,92 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2010 року задоволено апеляційні скарги Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області та прокуратури Малиновського району м.Одеси; скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року, прийнято нову постанову, якою Фірмі «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2012 року задоволено касаційну скаргу Фірми «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю; скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2010 року; прийнято відмову позивача від частини позовних вимог; визнано такою, що втратила законну силу постанова Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року в частині: зобов'язання Південної митниці надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою "Платан ЛТД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість у загальній сумі 870710,92 грн.; зазначення підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою "Платан ЛТД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість в якості підстави стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених Фірмою "Платан ЛТД"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість; закрито провадження в цій частині ; в іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року залишено без змін.

У жовтня 2012 року Фірма «Платан ЛТД»у вигляді ТОВ звернулася до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, заяву Фірми «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задоволено; змінено спосіб і порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року по справі № 2а-10884/09/1570 шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю мита в сумі 272097,16 гривень та податку на додану вартість в сумі 598613,76 гривень, а всього 870710,92 гривень згідно митих декларацій від 03 червня 2009 року №500040624/9/000814, від 05 червня 2009 року №500040025/9/000048, від 06 червня 2009 року №500040624/9/000841, а саме, з рахунків: «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»(код 020) № 31117060705002 в ГУДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 15010100 (с.060), «Податок на додану вартість з товарів, на територію України суб'єктами господарювання»(код 028) № 31113031705002 в ГУДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 14010300 (с. 031).

Рішення судів мотивоване тим, що на момент розгляду заяви функцію повернення коштів з Державного бюджету здійснюється органами Державної казначейської служби, а підставою для стягнення надмірно сплачених коштів згідно з чинним на момент розгляду заяви законодавством є не підтвердження митниці про їх зарахування до бюджету, а виконавчий лист, списання коштів за рішенням суду можливе за умови зазначення реквізитів рахунків, на які зараховані надмірно сплачені мито та податок на додану вартість, та з яких необхідно здійснити безспірне списання таких коштів.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Південна митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви.

У касаційній скарзі митниця посилається на порушення п.9 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (2542-14) від 08 липня 2010 року №2456-VІ та п.п.18, 19, 20 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (845-2011-п) . Вважає, що по даній справі відсутні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення.

Фірма «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю у поданих заперечення проти касаційної скарги заперечує.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження -із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (845-2011-п) затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (п.1 Порядку).

Як встановлено п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Відповідно до п.п.1 п.16 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Згідно п.19 Порядку безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому листі про стягнення надходжень до бюджету та/або заяві про виконання рішень про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на які такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до п.20 Порядку якщо рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв'язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунку, на якому обліковується надходження бюджету, на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету. У разі коли законом відповідний вид надходжень бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету «Інші надходження».

Отже, виконання судового рішення про стягнення надмірно сплачених коштів з бюджету можливе при зазначенні у судовому рішенні та, відповідно, у виконавчому листі, реквізитів рахунків, на які вказані кошти були зараховані та з яких має бути проведено стягнення.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до листа Південної митниці від 08 листопада 2012 року № 13/41-4.1/22477, зарахування надмірно сплачених до бюджету мита в сумі 272097,16 грн. та податку на додану вартість у сумі 598613,76 грн. проводилось на рахунки: «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» (код 020) № 31117060705002 в ГУДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 15010100 (с.060), «Податок на додану вартість з товарів, на територію України суб'єктами господарювання»(код 028) № 31113031705002 в ГУДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 14010300 (с. 031).

Указом Президента України від 09 грудня 2010 року №1085/2010 (1085/2010) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»утворено Державну казначейську службу України, на яку покладено функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету.

Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року № 651 (651-2011-п) «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби»утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної казначейської служби за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, входить Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Територіальні органи Державної казначейської служби, що утворюються згідно з п.1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державного казначейства -урядового органу, що діяв у системі Міністерства фінансів України (п.2 постанови).

Враховуючи, що функцію повернення коштів з Державного бюджету здійснює Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області, а підставою для стягнення надмірно сплачених коштів є не підтвердження митниці щодо їх зарахування до бюджету, а виконавчий лист, а списання коштів можливе за умови зазначення рахунків, на які вказані кошти зараховані та з яких має бути здійснено списання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Південної митниці залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.