Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. Суддів Гашицького О.В. Мороз Л.Л. секретар судового засідання Паламарчук Н.О.,

за участі представника Житомирської митниці Бацук О.Б.,

розглянувши у касаційному порядку, у відкритому судовому засідання, у залі суду

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до Житомирської митниці, головного інспектора відділу митної варти Служби митної варти та організації боротьби з порушеннями митного законодавства Житомирської митниці (далі - інспектор ВМВ СМВ та ОБПМЗ) Житомирської митниці Нікіфорова Вячеслава Валерійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Житомирської митниці на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 31 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_5 у Корольовському районному суді м. Житомира пред'явив позов до Житомирської митниці, інспектора ВМВ СМВ та ОБПМЗ Житомирської митниці Нікіфорова В.В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог вказав на те, що йому, як директору ТОВ "К.Л.М.-ЗТ" стало відомо про складення головним інспектором ВМВ СМВ та ОБПМЗ Житомирської митниці Нікіфоровим В.В. щодо нього протоколу про порушення митних правил за статтею 352 Митного кодексу (далі -МК) України з тих підстав, що він ввіз на митну територію України товар, зокрема, тканину стовідсотково бавовняну, стокову, придбану на підставі наданих документів у фірми відправника "Wartberg (NZ) Limited", яка не здійснює будь-якої діяльності на території Нової Зеландії. Ця тканина вироблена фірмою "КАМAL Spinnіng Mills" (Пакистан) і не могла бути відправлена на адресу ТОВ "К.Л.М.-ЗТ" "Wartberg (NZ) Limited", а надані нею документи є підробленими або видані без достатніх на то підстав. Крім того, вартість тканини істотно занижена.

Митною службою товар був вилучений разом із автомобілем, на якому здійснювалося її транспортування.

Вважає, що у працівників Житомирської митниці, зокрема, головного інспектора ВМВ СМВ та ОБПМЗ Нікіфорова В.В. не було правових підстав складати протокол відносно нього та вилучати товар і автомобіль, оскільки до митного органу необхідні для митного оформлення документи були надані митним брокером.

Просив визнати неправомірними дії головного інспектора ВМВ СМВ та ОБПМЗ Житомирської митниці Нікіфорова В.В. щодо складання відносно нього протоколу від 14 серпня 2008 року № 0179 101000000 2008 про порушення митних правил за статтею 352 МК України, та зобов'язати Житомирську митницю повернути ТОВ "К.Л.М.-ЗТ" вилучений товар і автомобіль.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 31 жовтня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року, позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано неправомірними дії головного інспектора ВМВ в СМВ та ОБПМЗ Житомирської митниці Нікіфорова В.В. щодо складання відносно ОСОБА_5 протоколу від 14 серпня 2008 року № 0179 101000000 2008 про порушення митних правил за статтею 352 МК України

Зобов'язано Житомирську Митницю повернути ТОВ "К.Л.М.-ЗТ" вилучений в межах провадження у справі № 0179 101000000 2008 про порушення митних правил товар після належного оформлення та сплати обов'язкових платежів, який надійшов відповідно до ВДМ ІМ 40 від 4 серпня 2008 року № 101030019/8/001600.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Житомирська митниця подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що рішення судами ухвалені з порушенням норм процесуального права. Просила їх рішення скасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України (2747-15) визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

- спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

- спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

- спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

- спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечиними адміністративних договорів;

- спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

- спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з матеріалами справи предметом спору у цій справі є правомірність дій посадової особи митного органу щодо складання стосовно керівника суб'єкта господарювання протоколу у справі про порушення митних правил.

Отже, дана справа за суб'єктним складом учасників її розгляду та предметом спору відповідає визначенню адміністративної справи відповідно до вказаних положень процесуального закону.

Тому, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також колегія суддів вважає необхідним вказати на таке.

Відповідно до положень статті 360 МК України приводами і підставами для порушення справи по прошення митних правил є безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил, повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від інших органів (у тому числі митних), повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Статтею 352 МК України передбачена відповідальність за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, виходили із того, що для митного оформлення ввезеного на митну територію України товару (тканини) експертом-декларантом Житомирської Торгово-промислової палати були подані для митного оформлення ті товаросупровідні документи, які вантажовідправник -фірма "Wartberg (NZ) Limited" передала з водієм автомобіля, на якому доставлявся товар. Інших документів митним органам ніхто не надавав (не замінював). Тому, у інспектора ВМВ СМВ та ОБПМЗ Житомирської митниці Нікіфорова В.В. на момент складання протоколу № 0179/101000000/2008 не було підстав вважати, що митному органу для переміщення на митну територію України товарів підроблені чи одержані незаконним шляхом документи, або які містять неправдиві дані, були надані саме ОСОБА_5

Колегія суддів вважає, що висновки судів, які розглядали дану справу і ухвалили в ній рішення, є поспішними, й такими, що ґрунтуються на не повно встановлених обставинах у справі та не відповідають вимогам чинного процесуального законодавства.

Згідно з положеннями статті 87 МК України декларантами є власники товарів або уповноважені ним особи, які зобов'язані відповідно до положень статті 88 МК України здійснити декларування товарів відповідно до вимог законодавства та надати митниці необхідні документи та відомості.

Суди, помилково вказали у своїх рішеннях на те, що оскільки документи щодо митного оформлення товару (тканини) до митного органу були подані не ОСОБА_5, то він не може нести відповідальність за їх достовірність тощо і що відповідальність у цьому випадку має нести митний брокер.

Як видно з матеріалів справи між ОСОБА_5 та Житомирською Торгово-промисловою палатою 17 грудня 2007 року укладено Договір про надання брокерських послуг з митного оформлення товарів, відповідно до якого документи до митного органу для митного оформлення ввезеного на митну територію України товару має надавати експерт-декларант Палати на підставі відповідних повноважень Торгово-промислової палати.

Разом з тим, пунктом 5.5 вказаного Договору передбачено, що Торгово-промислова палата та її представник - митний брокер не несе відповідальності за достовірність переданих підприємством документів та наведених в них відомостей щодо товару, який підлягає митному оформленню.

На такі обставини у справі суди не звернули уваги та не надали їм відповідної правової оцінки.

Крім того, представник Житомирської митниці, як у суді першої так і у суді другої інстанції, вказував на те, що за повідомленнями ОСОБА_7, яка на той час працювала експертом-декларантом Житомирської Торгово-промислової палати, усі первинні документи для проведення декларування товару, а саме, інвойс № 61 від 01 серпня 2008 року, пакувальний лист № 1 від 01 серпня 2008 року, специфікацію від 01 серпня 2008 року та інші документи щодо товару (тканини) їй були надані особисто ОСОБА_5

Проте, ОСОБА_7 у судовому засіданні будь-яких пояснень не надавала і ці обставини судами не встановлювалися, а отже, й також залишені без перевірки.

Між тим, встановлення вказаних обставин є суттєвим для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди не виконали вимог вказаного процесуального закону й постановили рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід виконати вказівки суду касаційної інстанції, більш повно встановити обставини у справі та у залежності від встановленого -вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Житомирської митниці задовольнити частково.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 31 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_5 до Житомирської митниці, головного інспектора відділу митної варти Служби митної варти та організації боротьби з порушеннями митного законодавства Житомирської митниці Нікіфорова Вячеслава Валерійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.