2а-3585/11/2070 Про скасування податкових повідомлень-рішень - 02.11.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі № 2а-3585/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Укрфарма" ' Список ' ' Текст '

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ' Текст ' ' 3 особи ' ' 3 особа ' ' за участю ' ' Текст '

про скасування податкових повідомлень - рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Укрфарма" звернулось до суду з позовом, в якому після уточнень своїх позовних вимог просило скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000882302/0 від 07.07.2009 року та № 0000872302/0 від 07.07.2009 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові ТОВ "ФК Укрфарма" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2011 року № К-28674/10 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 року адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Укрфарма" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень –задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова №0000882302/0 від 07.07.2009р. з податку на додану вартість в розмірі 2 226 092,00грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000872302/0 від 07.07.2009р. з податку на прибуток підприємств в розмірі 8 504 590,80грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, постанова по справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: не враховано приписи ст. 7, 11, 71, 86, 159 КАС України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29.05.09р. по 19.06.09р. ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ФК Укрфарма" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.08.07р. по 31.12.08р., в ході якої було встановлено порушення п. 5.1 ст.5. п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За результатами перевірки складено акт №4011/23/35348738 від 24.06.2009р.

03.07.2009р. ТОВ "ФК Укрфарма" надало до ДПІ у Московському районі м. Харкова заперечення до акту перевірки. Листом №13945/10/23-203 від 08.07.2009р. відповідач повідомив підприємство, що висновок акту перевірки №4011/23/35348738 залишається без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000882302/0 від 07.07.2009р. з податку на додану вартість в розмірі 2226092,00грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000872302/0 від 07.07.2009р. з податку на прибуток підприємств в розмірі 8054535,00грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача підстав для визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 2226092,00 грн. та податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 8504590,80 грн. через не доведеність правомірності винесених податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно з п. 1.2 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) та забезпечують правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.

Згідно з п.4.1.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року, № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року за №509-ХІІ зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділення, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ, а також мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензування відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлення порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до абз. б п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ФК Укрфарма" за період з 23.08.07р. по 31.12.08р., проведеної у Московському районі м. Харкова, встановлені п. 5.1 ст.5. п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334\94-ВР від 28.12.1994р., що призвело до заниження податку на прибуток за 2008р. на 4500562,00 грн. та п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168\97-ВР від 03.04.1997р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1484061,00 грн.

За вказані порушення, на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Так, за результатами перевірки складено акт №4011/23/35348738 від 24.06.2009р, на підставі якого ДПІ у Московському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000882302/0 від 07.07.2009р. з податку на додану вартість в розмірі 2226092,00грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000872302/0 від 07.07.2009р. з податку на прибуток підприємств в розмірі 8054535,00грн. В подальшому податковою інспекцією були внесені зміни до зазначеного повідомлення-рішення та збільшена сума штрафних санкцій, в результаті чого загальна сума податку на прибуток підприємств склала 8504590,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договір постачання від 15.02.2008 року №52/08 з ТОВ "Харків Еліт-Фарм", відповідно до якого ТОВ "Харків Еліт-Фарм" зобов’язався поставити позивачу товари медичного призначення, лікарські засоби, засоби гігієни та догляду за хворими, косметичні засоби, інші товарно-матеріальні цінності, а позивач прийняти та оплатити зазначені товари.

Відповідач вважає, що надані позивачем первинні документи не спричиняють реального настання правових наслідків, не можуть бути основою для податкового обліку та віднесення сум за зазначеним договором до складу валових витрат, оскільки вони складені з порушенням чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, директор ТОВ "Харків Еліт-Фарм" ОСОБА_1 відбуває покарання у Холодногірській виправній колонії з 03.10.2007 року, державну реєстрацію ТОВ "Харків Еліт-Фарм" не здійснював, не має відношення до фінансово - господарської діяльності даного підприємства та не підписував жодних документів від імені ТОВ "Харків Еліт-Фарм". Крім того, на час укладання та виконання договорів з ТОВ "ФК Укрфарма" вже знаходився в місцях позбавлення волі, довіреності щодо представництва не видавав.( а.с.184-186 т.3).

Відповідно до висновків судово-почеркознавчої експертизи від 24.06.2009 року за №190 підписи від імені директора ТОВ "Харків Еліт-Фарм"ОСОБА_1 на договорі поставки від 15.02.2008 року №52/08, угоди про зарахування зустрічних вимог від 31.12.08р., податкових та видаткових накладних, угоді №1 про узгодження розрахунку за товар по договору постачання від 15.02.08р., акті передачі векселя від 30.01.09р., генеральній довіреності директору ТОВ "ФК Укрфарма", генеральній довіреності ТОВ "Харків Еліт-Фарм", акту заліку зустрічних вимог виконані не директором ТОВ "Харків Еліт-Фарм" ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.187-196 т.3).

З відповіді приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 26.05.11р. № 10 на запит СВ ПМ ДПА у Харківській області вбачається, нотаріусом не посвідчувалась справжність підпису ОСОБА_3 на будь-якій довіреності або генеральній довіреності.

Відповідно до відомостей, отриманих з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, директором ТОВ "Харків Еліт-Фарм" значиться ОСОБА_3, інших записів, щодо делегування права представництва від імені ОСОБА_3 у Єдиному державному реєстрі не значиться.

За змістом ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.1999 р. N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, договір поставки від 15.02.2008 року №52/08 та складені на підставі цього договору видаткові накладні не містять підпису посадової особи, відповідальної за здійснення господарської операції, що свідчить про відсутність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у позивача витребовувались докази транспортування товару, відповідно до умов договору поставки від 15.02.2008 року №52/08, однак товарно-транспортні накладні надані не були через їх відсутність.

Таким чином, доказів на підтвердження реальності виконання договору поставки та використання товарно-матеріальний цінностей, отриманих за договором поставки від 15.02.2008 року №52/08 у власній господарській діяльності позивачем надано не було, що вказує на відсутність його виконання.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позивач та ТОВ "Харків Еліт-Фарм" ставили за мету не виконання цього договору, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов’язань та штучного формування податкового кредиту.

Також, позивачем до податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість за договором поставки від 15.02.2008 року за №52/08, укладеним з ТОВ "Харків Еліт-Фарм" на загальну суму 1 484 061 грн. на підставі виписаних ТОВ "Харків Еліт-Фарм" податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 (z0233-97) , встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 24.06.2009 року за №190 встановлено, що підписи на податкових накладних від імені директора ТОВ "Харків Еліт-Фарм" ОСОБА_1 виконані іншою особою. (а с.187-196 т.3)

Таким чином, податкові накладні, видані ТОВ "Харків Еліт-Фарм", в порушення п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 (z0233-97) , підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту віднесено суми податку, що не підтверджені податковими накладними .

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що розрахунки за договором поставки від 15.02.2008 року №52/08 проводились шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за угодою про зарахування зустрічних вимог від 31.12.2008 року (а.с.81 т.1).

Угодою №1 від 30.01.2009 року до договору поставки №52/08 від 15.02.2008 року було внесено зміни відповідно до яких, позивач розрахувався з ТОВ "Харків Еліт-Фарм" шляхом передачі йому простого векселя, емітованого ТОВ "Астрафарм", на загальну суму 11 400 162, 00 грн. (а.с.78 т.1).

Згідно з пунктом 1.6 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Зазначене правило поширюється на всі цінні папери, в тому числі і векселі. Таким чином, в усіх операціях, крім операцій випуску та погашення, векселі виступають як товар згідно з правилами податкового законодавства.

У свою чергу господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), є бартерною згідно з пунктом 1.19 статті 1 вказаного Закону.

За таких обставин в операціях з використанням векселів, раніше емітованих третіми особами, для погашення заборгованості за придбані платником податку товари чи послуги такі векселі виступають як товар, що передається в межах бартерної операції.

При цьому передача векселя, раніше емітованого третьою особою, для компенсації вартості придбаних платником податку товарів чи послуг супроводжується переходом права власності на такий вексель. Відтак, така операція є поставкою товару згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.4.8. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" для цілей оподаткування згідно з цим Законом (168/97-ВР) векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Таким чином, позивач розрахувавшись векселем за договором поставки від 15.02.2008 року №52/08 з ТОВ "Харків Еліт-Фарм" в порушення ч.3 п.4.8. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" відніс суму за векселем до складу податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дійшов вірних юридичних висновків, а суд першої інстанції при прийнятті рішення не дотримався положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.