к/9991/42148/11-с Про перерахунок пенсії наукового працівника - 25.10.2012 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 7 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про перерахунок наукової пенсії, -

У березні 2008 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області (далі -Управління) про перерахунок наукової пенсії як науковому працівнику та стягнення з відповідача суму ненарахованої та невиплаченої пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в 1997 році йому призначено трудову пенсію у зв'язку із досягненням пенсійного віку згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) , а з 10.09.2002 року було призначено наукову пенсію відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» як науковому працівнику, який займався науково-технічною діяльністю в Дослідно-конструкторському бюро заводу «Газотрон» протягом 33 років на посадах керівника групи, провідного інженера, головного конструктора ДКР.

У зв'язку із змінами в діючого пенсійному законодавстві позивач звернувся до Управління з проханням провести перерахунок його пенсії у відповідності із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», однак відповідач відмовив йому, оскільки перерахунок раніше призначених пенсій науковим працівникам згідно нового законодавства не передбачений.

Вважаючи, що відмова безпідставна, протирічить вимогам діючого законодавства, позивач, уточнюю свої позовні вимоги в подальшому, просить:

- визнати право на отримання загальної пенсії за віком (трудової пенсії) згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) ;

- визнати дії Управління такими, що протирічать п.1 ст. 27 та п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і зобов'язати провести перерахунок трудової пенсії (як частини наукової) за період з 01.01.2004 р. по 31. 03. 2007 р. на підставі зазначеного вище Закону (1058-15) ;

- визнати дії Управління, яке на протязі з 01.01.2004 року по 31 03. 2007 року обчислювало середню заробітну плату для визначення розміру наукової і трудової пенсії за нормами Закону 1992 року «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) , такими, що протирічать п.1 ст. 27 та п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст. 24 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» та постанові КМУ №1826 і зобов'язати провести перерахунок заробітної плати для обчислення пенсії за нормами ст. 40 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок наукової і трудової пенсії (як частини наукової) із застосування розміру середньої заробітної плати, нарахованої згідно ст.40 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

- стягнути на користь позивача недораховану різницю пенсії за період з 01.01.2004 року по 31.03.2007 року.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 7 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2009 року, позов задоволено частково: дії Управління в частині непроведення перерахунку трудової пенсії ОСОБА_4 за період з 01.01.2004 року по 31.03.2007 року визнано неправомірними, зобов'язано провести перерахунок трудової пені за період з 01.01.2004 року по 31.03.2007 року та виплатити недонараховану різницю пенсії за зазначений період. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в цій частині, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Зазначені судові рішення не оскаржено у порядку касаційного провадження щодо позовних вимог, не задоволених судами першої та апеляційної інстанцій.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акти звірки, перелік тем і посад ОСОБА_4 при проведенні дослідно - конструкторських робіт та науково-дослідних робіт за період з 1962-1995 роки не підтверджують наукового стажу позивача згідно вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Оскільки посада, яку займав позивач (інженер-конструктор) не включена до переліку посад зазначеного Закону, а вказаним Законом поняття та процедура перерахунку наукової пенсії не встановлена, суди дійшли до висновку відсутність підстав для проведення перерахунку наукової пенсії.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вищенаведеним висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивач з 18.11.1961 року працював на Рівненському заводі газорозрядних приборів, а в подальшому на ВАТ «Газотрон»на посадах інженера-конструктора 1,2,3, категорії в ДКБ ВАТ «Рівненський завод «Газотрон»та був звільнений 11.11.2002 року за власним бажанням.

В 1997 році позивачу призначено трудову пенсію за віком у зв'язку з досягненням пенсійного віку, а з 10.09.2002 року ОСОБА_4 було призначено наукову пенсію за віком згідно ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» як науковому працівнику, який займався науково-технічною діяльністю в ДКБ ВАТ Рівненський завод «Газотрон»на протязі 33 років.

В подальшому позивачу було проведено перерахунок трудової пенсії та приведено її у відповідність до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) починаючи з 01.04.2007 року. До цього часу наукова пенсія позивачу перепризначена не була, а продовжувалась виплата наукової пенсії, призначеної у 2002 році.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання. Науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації. Науково-дослідна (науково-технічна) установа - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 % загального річного обсягу виконаних робіт.

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким змінено порядок призначення та обчислення пенсії науковим працівникам, а 4 березня 2004 року Постановою Кабінету Міністрів України № 257 (257-2004-п) затверджено новий перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до роз'яснень Міністерства освіти і науки України від 04.03.2003 року № 15/05-152 (v-152290-03) щодо призначення працівникам проектних організацій пенсій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12) , наукова і науково-технічна діяльність (у всіх своїх формах або видах) може бути визнана такою лише у випадку, коли її результат відповідає умовам цього Закону (1977-12) . Діяльність (у тому числі і характерні для проектних організацій види робіт - технічне керівництво проектом, розробка проектно-кошторисної документації, розрахунки, що визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні, економічні та інші рішення, розробка типових чи індивідуальних проектів для різних галузей промисловості тощо), якщо вона має своїм результатом інженерне (або інше) рішення, що не містить наукової новизни, не може бути віднесена до наукової (науково-технічної) діяльності (незалежно від рівня важливості її результатів для країни).

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно матеріалів справи, право позивача на отримання пенсії наукового працівника відповідач визнав ще у вересні 2002 року, оскільки сфера діяльності ОСОБА_4 та займані ним посади (інженер - конструктор, керівник групи, провідний інженер, головний інструктор ДКР) підпадали під визначення наукової діяльності згідно законодавства, що діяло на час призначення такої пенсії. Рішення про відмову позивачу у призначенні наукової пенсії або про перевід на іншій вид пенсії відповідач не приймав.

Матеріали справи містять:

- уточнюючу довідку Ровенського заводу «Газотрон»№763 від 9 грудня 2005 року . в якій зазначено перелік основних виконаних і впроваджених в серійне виробництво робіт, які підтверджують науковий стаж ОСОБА_4 з січня 1962 року по травень1995 року. Загальний стаж наукової роботи позивача на посадах, які дають право на наукову пенсію, становить загалом 33 роки 5 місяців (а.с.44);

- довідку про статус, основні функції і структуру ДДБ Ровенського заводу «Газотрон», де зазначено, що ОСОБА_4 займався науково-технічною діяльністю в СКБ з грудня 1961 року по травень 1995 року як провідний інженер, керівник науково-дослідних робіт (НДР «Перехід», «Футляр», «Функція», «Трос», «Торій»та як головний конструктор ДКР «Форум-2», «Форель», «Турбина»). Всього за зазначений період позивачем виконано 20 дослідно-конструкторських, науково-дослідних робіт. Крім того, з травня 1972 року ОСОБА_4 призначено керівником групи прикладних досліджень, інженер-конструктор 1 категорії. До вказаної довідки долучено список документів, використаних при складанні цієї довідки та про підтвердження стажу наукової робот (а.с. 18-20).

Водночас, суд першої інстанції в своїй мотивувальній частині звернув увагу на те, що акти звірки, перелік тем і посад ОСОБА_4 в групі при проведенні дослідно-конструкторських та науково-дослідних робіт за період з 1962-1995 роки не підтверджують наукового стажу позивача згідно вимог Закону України «Про внесення змін до закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». На думку колегії судів зазначений висновок суду є помилковим та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства з точки зору звуження змісту та обсягу існуючого права позивача на пенсійне забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом па підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, зокрема, щодо перерахунку раніше призначеної ОСОБА_4 наукової пенсії, судами не було враховано, що внесені зміни не скасовують право пенсіонерів на вже призначену пенсію наукового працівника, оскільки згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) (ст. 64). При цьому, згідно п. 3 Прикінцевих положень «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом належить забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до вимог цього Закону.

За таких обставин, на думку колегії суддів, висновок судів попередніх інстанцій про правомірність дій відповідача, який відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що зміни у законодавстві не передбачають перерахунок раніше призначених пенсій, а зобов'язують призначати такі пенсії у відповідності до нових вимог Закону, є передчасним. При цьому судами не враховані наявні в матеріалах справи уточнюючі довідки та інші документи, які підтверджують стаж роботи наукової роботи позивача.

Встановлення наявності або відсутності правових підстав для здійснення позивачу перерахунку наукової пенсії із дослідженням уточнюючих довідок та долучених до них документів, які є в матеріалах справи, судами попередніх інстанцій не досліджувались, а тому судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки касаційний суд не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні.

Судами також слід врахувати, що зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року (257-2004-п) щодо визначення посад наукових (науково-педагогічних) працівників, також не мають зворотної дії в часі та стосуються лише тих правовідносин у сфері пенсійного забезпечення наукових працівників, які виникли та існують після набрання ними чинності. Зазначені положення в частині визначення посад наукових (науково-педагогічних) працівників не можуть бути поширені на позивача, оскільки йому наукову пенсію було призначено до набрання чинності зазначеними нормативними актами.

Неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 159 КАС України щодо законності і обґрунтованості.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи відповідно до положень статті 227 КАС України до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі з урахуванням положень частини першої статті 28 КАС України щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.