Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Гордійчук М.П.,

Розваляєвої Т.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Первинної профспілкової організації "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року у справі за позовом комунального підприємства "Богодухівжитло" виконавчого комітету Богодухівської міської ради до Первинної профспілкової організації "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, третя особа -Богодухівське районне управління юстиції Харківської області, про зобов'язання вчинити дії,

Комунальне підприємство "Богодухівжитло" виконавчого комітету Богодухівської міської ради звернулось до Первинної профспілкової організації "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, третя особа -Богодухівське районне управління юстиції Харківської області, про визнання Первинної профспілкової організації "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів (далі -ППО "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників НВФ) такою, що не дії в комунальному підприємстві "Богодухівжитло" виконавчого комітету Богодухівської міської ради з 15.12.2006; зобов'язання розпустити ППО "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників НВФ, діяльність якої не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (1045-14) , Закону України "Про об'єднання громадян" (2460-12) ; зобов'язати виключити ППО "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників НВФ з реєстру об'єднань громадян (профспілок).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року скасовано; провадження у справі закрито.

У поданій касаційній скарзі ППО "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників НВФ із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року в апеляційному порядку по суті не переглядалась, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги в частині перегляду рішення суду першої інстанції.

У свою чергу, переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, колегія суддів виходить з наступного.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив з відсутності у переданому на вирішення суду спорі ознак справи адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз вказаних положень свідчить про те, що у випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

У свою чергу, відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у переданому на вирішення суду спорі, є ППО "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників НВФ, яка не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Одночасно з викладеним, з матеріалів справи та обставин справи, якими позивачем обґрунтовує свої позовні вимоги, не вбачається здійснення позивачем - комунальним підприємством "Богодухівжитло" виконавчого комітету Богодухівської міської ради будь-яких владно-управлінський функцій по відношенню до позивача; наявність права звернення до суду як суб'єкта владних повноважень із вимогами про припинення діяльності профспілкової організації позивачем нормативно не обґрунтовано.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач по відношенню до позивача не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, а позивач не є суб'єктом владних повноважень, який наділений правом звернення до суду із адміністративним позовом про припинення діяльності профспілкової організації, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Первинної профспілкової організації "Комунальник" Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.