Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року у справі № 2а-2685/10/2370 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання дій протиправними, -

У червні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, в якому просили визнати бездіяльність Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо контролю за діяльністю фінансової установи -Кредитної спілки "Джерело" м. Черкаси протиправною.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року скасоване рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року залишена без задоволення заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року.

Не погоджуючись з рішеннями апеляційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявники вказали, як підставу для перегляду постанови за нововиявленими обставинами рішення Конституційного Суду України №19-рп/2011 (v019p710-10) від 14 грудня 2011 року яким встановлено, що "в аспекті конституційного звернення положення ч.2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь - яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом".

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України - постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України №19-рп/2011 (v019p710-10) від 14 грудня 2011 року неконституційним не визнавалися положення будь-якого нормативно-правового акту, які були застосовані при винесенні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку відсутні підстави для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Враховуючи, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року вже була переглянута в касаційному порядку та прийнята ухвала Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2011 року за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у Вищого адміністративного суду України відсутні підстави повторного перегляду касаційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 -відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.