Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Гордійчук М.П.,

Розваляєвої Т.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Полтавського обласного військового комісаріату на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2010 року у справі за позовом Полтавського обласного військового комісаріату до Чорнухинської районної ради Полтавської області про визнання рішення нечинним,

Полтавський обласний військовий комісаріат звернувся до суду з позовом до Чорнухинської районної ради Полтавської області про визнання нечинним рішення четвертої сесії п'ятого скликання Чорнухинської районної ради від 31.10.2006 «Про прийом-передачу приміщень призовної дільниці Лохвицько-Чорнухинського ОРВК»щодо прийняття безоплатно у власність територіальної громади на баланс управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації з балансу Лохвицько-Чорнухинського ОРВК приміщення призовної дільниці, яке розташоване за адресою: смт. Чорнухи, вул. Леніна, 28.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2010 року, провадження у справі закрито.

У поданій касаційній скарзі Полтавський обласний військовий комісаріат із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності у переданому на вирішення суду спорі ознак справи адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз вказаних положень свідчить про те, що у випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із ухваленням четвертою сесією п'ятого скликання Чорнухинської районної ради рішення від з 31.10.2006 «Про прийом-передачу приміщень призовної дільниці Лохвицько-Чорнухинського ОРВК» щодо прийняття безоплатно у власність територіальної громади на баланс управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації з балансу Лохвицько-Чорнухинського ОРВК приміщення призовної дільниці, яке розташовано за адресою: Полтавська область, Чорнухинський район, смт. Чорнухи, вул.Леніна, 28.

11.07.2007 комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»зареєстровано право власності на вказану нежитлову будівлю за територіальною громадою Чорнухинського району в особі Чорнухинської районної ради (запис в реєстровій книзі № 2 за реєстровим № 161 від 11.07.2007), що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Звертаючись до суду з позовом про визнання нечинним рішення четвертої сесії п'ятого скликання Чорнухинської районної ради Полтавської області від 31.10.2006, позивач фактично оспорює правомірність набуття відповідачем права власності на приміщення призовної дільниці, що розташоване за адресою: смт. Чорнухи, вул.Леніна, 28. При цьому, позивачем не обґрунтовано які владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень, здійснює відповідач у спірних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач по відношенню до позивача не здійснює будь-яких владно-управлінських функцій, а спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу реалізації речових прав, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, та, відповідно, наявності підстав для закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату відхилити, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.