Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року

по справі №2а/2570/2278/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»(надалі -ПАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»)

до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (надалі -Ніжинська ОДПІ Чернігівської області)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У квітні 2011р. позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ніжинської ОДПІ Чернігівської області, в якому, з урахуванням уточнень, поставлено питання про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000322301, №0000332301 та №0000352301 13.04.2011р.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.05.2011р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ніжинська ОДПІ Чернігівської області №0000322301, №0000332301 та №0000352301 від 13.04.2011р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ПАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Ніжинська ОДПІ Чернігівської області зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом апеляційної інстанції надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції -без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт №370/23-14311643 від 04.04.2011р.

З вгаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.4.2.1. п.4.2, п.п.4.3.36 п.4.3 ст.4, п.7.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі вказаного акту Ніжинською ОДПІ Чернігівської області було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000322301 від 13.04.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 125006,26 грн., у тому числі, за основним платежем - 100005,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25001,26 грн.;

- №0000332301 від 13.04.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 49384,30, в тому числі за основним платежем - 39507,44грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -9876,86грн.;

- №0000352301 від 13.04.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 29706,39 грн. у лютому 2010р., на 16822,63грн. у березні 2010р., на 16822,63грн. у квітні 2010р.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, колегія апеляційного суду цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.

Так, матеріали справи свідчить, що між ПАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»та ТОВ «Укравтозапчастина»було укладено договір №1 від 01.10.2010р. тимчасової матеріальної поворотної допомоги, відповідно до якого ПАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»були передані основні засоби загальною площею 18847 кв.м., на яких позивач здійснював виробничу діяльність.

В подальшому між ПАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»та ТОВ «Укравтозапчастина» 04.04.2011р. було укладено додаткову угоду до договору №1 від 01.10.2010р. про тимчасову матеріальну на всю площу на яку витрачались послуги за тепло -80960,50 кв. м.

Перевіркою ПАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»встановлено по послугам за опалення, одержаних від ТОВ «НіжинТеплоМережі», валові витрати завищено на 429791,58грн. за опалення будівель, які належать ТОВ «Укравтозапчастина»і не використовувалось позивачем.

Відповідно по послугам за опалення, одержаного від ТОВ «НіжинТеплоМережі»податковий кредит завищено у сумі 86036,46грн., в тому числі: січень 2010р. -22717,21грн., лютий 2010р. -29706,39грн., березень 2010р. -16822,63грн. за опалення будівель, які належать ТОВ «Укравтозапчастина».

Під валовими витратами виробництва та обігу, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 цієї ж статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

У п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного вище Закону передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем в порушення п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту віднесено витрати за опалення не власних будівель, а будівель, що належать ТОВ «Укравтозапчастина».

Крім цього, відповідно до положень п.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, податковим органом правомірно встановлено, що ПАТ «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»завищено валові витрати на 429791,00грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування»-залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.