Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівВасильченко Н. В., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Рудик Т. О.,

за участю: представника відповідача -Ушакової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" про стягнення суми,

12 липня 2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки звернулось з позовом до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" про стягнення пені в сумі 1 538 072 грн 90 коп.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою на нього, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що позивачем у відповідача проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за підсумками 2010 року.

Перевіркою встановлено недоїмку по сплаті пені в сумі 1 538 072 грн 90 коп.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року N 36 (z0867-07) затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Відповідно до пункту 4.12. Інструкції (z0867-07) страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно із пунктом 5.1. Інструкції (z0867-07) не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Пунктами 8.1., 8.6., 8.7. Інструкції (z0867-07) встановлено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленого позову.

Посилання суду апеляційної інстанції на введення нового порядку сплати страхових внесків у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (2464-17) є безпідставними.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (2464-17) .

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону виключено пункт 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», крім того внесено зміни в інші норми Закону, які регулювали порядок сплати страхових внесків.

Абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону (2464-17) встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Колегія суддів не вбачає колізії в змісті пунктів 7 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (2464-17) .

Дана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 03 липня 2012 року у справі № 21-452а11 за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про скасування вимоги щодо сплати недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із частиною 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до частини 1 статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року скасувати та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011 року.

Ухвала набирає з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.