Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Зайцева М.П.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 31 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації у м. Севастополі (далі -УПСЗН) про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

У листопаді 2009 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила: визнати неправомірними дії УПСЗН щодо нарахування і виплати їй допомоги при народженні дитини і догляду за нею до досягнення трирічного віку; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 3956,23 грн.; зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_3 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей, віком до 6 років.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 грудня 2009 року, залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 31 травня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_2, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що законодавство, яким звужені права на грошову допомогу по догляду за дитиною, Конституційним Судом України визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , тому суди повинні були стягнути всю недоотриману соціальну допомогу.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, та як незастрахована особа отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При нарахуванні і виплаті у 2008 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку УПСЗН керувався статтею 15 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(далі - Закон №2811-XII (2811-12) ) та Розділом VIII цього Закону (2811-12) .

Такі дії та рішення відповідача є правомірним, оскільки стаття 15 вище згаданого Закону не визнавалась неконституційною. Згідно положень цієї статті (в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Щодо вимог про визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік та стягнення недоплаченої суми, то судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову. Як вірно зазначено судом першої інстанції, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2009 рік регулювався Законом України від 26 грудня 2008 року №835-VІ (835-17) «Про Державний бюджет на 2009 рік»(далі - Закон №835-VІ (835-17) ).

Частиною другою статті 46 розділу V Закону №835-VІ (835-17) встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до законів від 1 листопада 1992 року №2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) , від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (2240-14) призначається в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вказані положення законів Конституційним Судом України не визнавались такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

З урахуванням наведеного, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 - 2009 роки виплачена відповідачем згідно діючого законодавства.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав вважати рішення такими, що ухвалені всупереч нормам матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 31 травня 2010 року - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .