ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"18" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/15778/11
|
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,
провівши попередній розгляд касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 26 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року у справі №2а-10/2009 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про перерахунок та стягнення недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 26 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням виплаченої суми допомоги в розмірі 380 грн.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про держаний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
.
Колегія суддів звертає увагу на те, що призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"., у відповідності до статті 13 якого передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня -434,00 гривень, з 01 квітня -463,00 гривень, з 01 жовтня - 470,00 гривень. Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07)
пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційним).
Таким чином правильним є висновок судів про зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку згідно із ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" саме за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про порушення позивачем встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до суду в частині вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 30 листопада 2007 року.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 26 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року у справі №2а-10/2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.