Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЦ «Казантип-Калина» на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.08.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар»

до відповідача Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЦ «Казантип-Калина»

про скасування рішення, -

27.08.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю «Господар» (далі ТОВ «Господар») звернулось до суду з позовом про скасування рішення Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області від 23.05.2008р. Свої вимоги позивач мотивував тим, що вказаним рішенням відповідач розірвав договір оренди земельної ділянки, укладений між Калинівською селищною радою та ТОВ «Господар». Вважаючи ці дії такими, що не відповідають закону, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.08.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012р., задоволено позовні вимоги.

Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЦ «Казантип-Калина»далі (ТОВ «Калина») звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У своєму відзиві позивач просив залишити без змін судові рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30.03.2002р. між ТОВ «Господар»та Калинівською селищною радою Васильківського району Київської області укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років.

20.09.2002р. додатковою угодою сторонами внесено зміни до договору оренди, якою передбачено штрафні санкції за неналежне виконання господарського зобов'язання.

Рішенням 21 сесії V скликання Калинівської селищної ради від 23.05.2008р. №314-21-V, крім іншого, розірвано договір оренди землі від 30.03.2002р. та додаткова угода до нього.

Таким чином, правовідносини, що склались між сторонами, є правовідносинами, що пов'язані та витікають з виконання господарського договору оренди землі, тобто Калинівська селищна рада у спірних правовідносинах не здійснювала владних повноважень відносно позивача, оскільки діяла як сторона господарського договору, що своїми діями намагається розірвати договір оренди, а відтак, з огляду на приписи ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спір є підвідомчим господарським судам.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в рішенні Конституційного Суду України від 1.04.2010р. № 10-рп/2010 (v010p710-10) , органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень у земельних відносинах у тих випадках, коли ними здійснюються дії, передбачені пунктами а-г ст. 12 Земельного кодексу України, тобто коли ці органи використовують свої повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади.

Приймаючи рішення від 23.05.2008р. №314-21-V, селищна рада не розпоряджалася земельною ділянкою, яку було на той час вже передано в оренду позивачу на підставі іншого рішення ради, а вчинила дії щодо дострокового припинення дії господарського договору, законність яких може бути оцінена при зверненні з відповідним позовом до господарського суду.

Суди попередніх інстанцій на наведене не звернули уваги та не закрили провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, розглянувши при цьому всупереч приписів ст. 17 КАС України спір, який не віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись статтями 222, 223, 228, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЦ «Казантип-Калина» задовольнити частково.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.08.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012р. скасувати.

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Господар»про визнання недійсним та скасування п.2 та п.3 рішення сесії Калинівської селищної ради від 23.05.2008р. №314-21-V закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.