Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В., П’янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову від 28.03.2011р. по справі № 2а-11477/10/2070

за позовом Багатопрофільного виробничого підприємства "Тайда" товарисво з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення,

Багатопрофільне виробниче підприємство "Тайда" товарисво з обмеженою відповідальністю (далі по справі –позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі по справі –відповідач) в якому просило суд:

- визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0002211503/0 від 09.04.2010 р. та № 00022115031 від 14.05.2010 р. винесені на підставі акту перевірки № 1370/15-208/23749025 від. 22.03.2010р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року зазначений позов задоволено .

Визнно недійсними податкові повідомлення - рішення № 0002211503/0 від 09.04.2010 р. та № 00022115031 від 14.05.2010 р. винесені на підставі акту перевірки № 1370/15-208/23749025 від. 22.03.2010.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності повернення свідоцтва платника податку на додану вартість, визнання умовного продажу на товарні залишки або основні фонди, які на дату анулювання свідоцтва ПДВ обліковуються у обліку ТОВ БВП "Тайда".

Перевіркою встановлено наступне.

ТОВ БВП "Тайда" було зареєстровано як платник ПДВ відповідно до п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" в ДПІ у Київському районі м. Харкова 12.07.1997 та мало свідоцтво платника ПДВ №28672457.

Свідоцтво платника ПДВ від 12.07.1997 №28672457 анульовано 29.10.2007 на підставі акта від 29.10.2007 №124.

Згідно даних додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 року від 07.11.2007року №б/н по ТОВ БВП "Тайда" балансова вартість залишків запасів складає 404766,00грн.

Підприємством не визнано умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно не збільшена сума податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося анулювання свідоцтва ПДВ (податкова декларація з ПДВ за жовтень 2007 року від 20.11.2007 року вх.№140298).

Таким чином, перевіркою встановлено порушення ТОВ БВП "ТАЙДА" п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податкове зобов'язання за жовтень 2007 року у сумі 80953,00грн.

Вказане відображено в акті про результати перевірки №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. (а.с.21-22).

На підставі акта №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. ДПІ у Київському районі м.Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення №0002211503/0 від 09.04.2010р. та №0002211503/1 від 14.05.2010р., якими визначено податкове зобов’язання ТОВ БВП "Тайда" з податку на додану вартість в сумі 121429,50грн., у тому числі: основний платіж – 80953,00грн., штрафні (фінансові) санкції – 40476,50грн. (а.с.19, 20).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно з приписами п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акта №124 від 29.10.2007 (а.с.81-82), реєстрація БВП "Тайда" ТОВ як платника податку на додану вартість анульована з 29.10.2007 у зв’язку з поданням податковому органу декларації з ПДВ, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців та відповідно до абз. "ґ" п.п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

З матеріалів справи вбачається, що товарні залишки, які знаходились в обліку позивача на день анулювання реєстрації, виникли в результаті договірних взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1, який не є платником податку на додану вартість. На вказані товарні залишки не нараховувався податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.

Дану обставину підтверджують копія договору №14 від 03.03.2003, укладеного між БВП" Тайда" ТОВ (покупець) та ФОП ОСОБА_3 (постачальник), копії товарних чеків та видаткових накладних (а.с.9-18).

Відповідно до п.11 договору №14 від 03.03.2003, загальна вартість продукції, що підлягає постачанню, визначається у розмірі 421903,5грн. ПДВ не передбачено.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів того, що контрагент позивача, за результатами господарських відносин з яким виникли товарні залишки, які знаходились в обліку позивача на день анулювання реєстрації, був платником податку на додану вартість, а також, що стосовно вказаних залишків позивачем був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.

З п.2.3 акта про результати перевірки БВП "Тайда" ТОВ №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. вбачається, що при перевірці були використані податкові декларації. Первинні документи підприємства позивача при проведенні перевірки не використовувались та не досліджувались.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", саме нарахування податкового кредиту в минулих або поточному податкових періодах на товарні залишки або основні фонди, які знаходились на обліку платника податків на день анулювання реєстрації, є підставою для визнання умовного продажу таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшення суми податкових зобов'язань платника податку за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Отже, ДПІ у Київському районі м. Харкова в порушення ч.2 ст. 71 КАС України не доведено недотримання БВП "Тайда" ТОВ вищезазначених вимог п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів критично ставиться до інших тверджень відповідача, оскільки вони, з урахуванням наведених обставин, не свідчать про вчинення позивачем встановленого актом перевірки №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. порушення п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставним висновок акта №1370/15-208/23749025 від 22.03.2010р. про заниження БВП "Тайда" ТОВ податкового зобов’язання з ПДВ за жовтень 2007 року у сумі 80953,00грн. у зв’язку з порушенням п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

З наведеного слідує також висновок про неправомірність застосування до БВП "Тайда" ТОВ згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 40476,50грн.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову від 28.03.2011р. по справі № 2а-11477/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.