Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року

у справі № 2а-1673/10/11/0170

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (надалі -Джанкойська ОДПІ в АР Крим)

до ОСОБА_1 (надалі -ОСОБА_1.)

про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, -

Джанкойська ОДПІ в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_1, в якому поставлено питання про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 6436,95грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Джанкойська ОДПІ в АР Крим звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів прийшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину є спадкоємцем майнового права на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма - колгосп «Росія»Красногвардійського району у розмірі 49515,00 грн. або 2,44 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належало спадкодавцю на підставі сертифікату серії: «КМ»№ 0138842.

12.03.2007р. ОСОБА_1 надала до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року, в якій зазначила отриману спадщину.

Джанкойська ОДПІ в АР Крим, виходячи з того, що ОСОБА_1 окрім майнових прав також отримала корпоративні права, прийшла до висновку, що об'єкт спадщини підлягає оподаткуванню за ставкою 13% в порядку пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Внаслідок несплати податкового зобов'язання позивачем були надіслані відповідачу перша податкова вимога № 1/17 від 14.05.2007р та друга податкова вимога № 2/70 від 25.11.2006р.

Однак, висновок податкового органу спростовується загальними положеннями чинного законодавства, відповідно до якого, право на земельну частку (пай), не є корпоративним правом з підстав того, що таке право відноситься до майнових прав.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, ставки податку визначені у Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» (889-15|) .

Згідно пункту 13.4, підпункту 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Згідно пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: а) об'єкти нерухомого майна; б) об'єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна; в) об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею; г) суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу; д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні.

При отриманні спадщини членами сім'ї першого ступеня споріднення об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою до вартості власності, визначеної у підпунктах «а», «б», «д»пункту 13.1 статті 13 цього закону.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачати за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 Цивільного кодексу України).

Майновий пай, як об'єкт оподаткування, має відноситись як до об'єктів нерухомого майна так і до об'єктів рухомого майна, у разі отримання у спадщину оподаткування якого має здійснюватись відповідно до підпункту 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з яким майновий пай мав бути оподаткований за нульовою ставкою з причин отримання відповідачем спадщини за законом у першу чергу.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до п. «а»п. 13.1 ст. 13, п.п. 13.2.1 п.13.2 ст.13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», спадщина підлягає оподаткуванню з нульовою ставкою.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.