Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючої - судді-доповідача Васильченко Н.В.

суддів Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т. -

при секретарі Крушеніцькому В.Г..

з участю представників позивача Варданяна Г.С., 3-ої особи Романюк В.В., прокуратури Суходольського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м Києві адміністративну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року у справі № 2а-767809\0470 за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області, третя особа дочірня компанія "Газ України"НАК "Нафтогаз України"за участю прокуратури Дніпропетровської області про скасування актів,-

У червні 2009 року товариство звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області, третя особа дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтобаз України"за участю Прокуратури Дніпропетровської області про визнання нечинним припису за № 449. від 07.05.2009року про виконання вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін,рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області від 15.05.2009 року № 164 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення про застосування економічних санкцій є неправомірним. При визначенні закупівельної ціни на газ природний, який реалізовувався для установ, організацій, що фінансуються із державного бюджету та промислових споживачів і інших суб»єктів господарювання позивач застосовував ціну 2025,25 грн, оскільки така ціна була закладена в договорах на постачання газу позивачеві, вподальшому позивач за цією ж ціною реалізовував природний газ установам, що фінансуються із державного бюджету, промисловим підприємствам та іншим суб»єктам господарювання. Тобто позивач необгрунтованої виручки від реалізацію газу не мав, а відтак відсутні підстави для застосування економічних санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року позов товариства задоволений у повному обсязі.

Не погоджуючтсь із вказаними рішеннями, заступник прокурора Дніпропетровської області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалені судові рішення та постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано застосували норми матеріального права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (5007-17) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Таким урядовим органом контролю є Державна інспекція з контролю за цінами, яка діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому ( п. п. 1,2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від грудня 2000 року № 1819 (1819-2000-п) ).

У відповідності до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 оку № 1819 (1819-2000-п) , Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи -державні Інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення (1819-2000-п) . Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки.

Таким чином, відповідач -Державна інспекція з контролю за цінами в Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Дніпропетровській області з 16.04.2009 р. по 07.05.2009 р. здійснена перевірка відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"з питань дотримання державної дисципліни цін на транспортування та постачання природного газу споживачам за період 2008 року - 1 квартал 2009 року, за результатами якої складено акт від 07.05.2009 р.

За даними акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 р. (605-2006-п) , № 998 від 30.10.08 р. (998-2008-п) , № 1161 від 27.12.2008 р. (1161-2008-п) , несвоєчасне затосування постанов НКРЕ від 19.02.2009 р. №№ 194 (v0194227-09) , 195 (v0195227-09) р., застосування незареєстрованого в Мінюсті Наказу Мінпаливенерго № 247 від 25.04.2008 р. (v0247558-08) , що призвело до отримання необгрунтованої додаткової виручки на загальну суму 55 423 233, 03 гр.

Приписом Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області № 49 від 07.05.2008 р. зобов'язано в місячний термін усунути виявлені порушення.

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 164 від 15.05.2008 р. за порушення вказаних вимог вирішено вилучити у відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз"в доход державного бюджету суму 53 468 635,25 грн. та стягнути штраф у сумі 106 937 270,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, із яким погодився суд апеляційної інстанції, про протиправність прийнятого спірного рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, оскільки позивачем газ був придбаний у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»згідно з умовами укладених договорів по ціні 2020,25 грн без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу. Вподальшому по цій же ціні газ реалізовувався позивачем установам та організаціям, промисловим споживачам та іншим суб»єктам господарювання.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Як вбачається із матеріалів, позивач у 2008 році закуповував природний газ для його подальшої реалізації бюджетним установам та промисловим споживачам у ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"за двома договорами: за договором поставки природного газу № 06/08-171 від 25.03.2008 р. та за договором поставки природного газу № 06/08-396 від 26.03.2008 р.

Згідно додаткової угоди № 3 від 26.11.2008 р. до договору поставки природного газу № 06/08-171 від 25.03.2008 р. було внесено зміни, згідно з якими саме з 15.11.2008 р. для ВАТ "Дніпрогаз"змінилася закупівельна ціна на природний газ, який у подальшому реалізовувався бюджетним установам, через зміну граничної ціни на природний газ на підставі ПКМУ № 998 (998-2008-п) . Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 3 від 26.11.2008 року до договору поставки природного газу № 06/08-171 від 25.03.2008 року, саме з 15.11.2008 року пункт 5.1. Договору було викладено в редакції, у відповідності до якої ціна за 1 000 куб. м. газу становила 1 152,00 грн. без врахування ПДВ, витрат на реалізацію природного газу НАК "Нафтогаз України", збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.

До договору поставки природного газу № 06/08-396 від 26.03.2008 року додатковою угодою № 7 від 26.11.2008 р. було внесено зміни, згідно з якими саме з 15.11.2008 р. для ВАТ "Дніпрогаз"змінилася закупівельна ціна на природний газ, який у подальшому реалізовувався промисловим підприємствам, через зміну граничної ціни на природний газ на підставі Постанови КМУ № 998 (998-2008-п) . Відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 7 від 26.11.2008 року до договору поставки природного газу № 06/08-396 від 26.03.2008 року, саме з 15.11.2008 року пункт 5.1. Договору було викладено в редакції, у відповідності до якої ціна за 1 000 куб. м. газу становила 1 152,00 грн. без врахування ПДВ, витрат на реалізацію природного газу НАК "Нафтогаз України", збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу.

У 2009 році позивач закуповує природний газ для його подальшої реалізації промисловим споживачам у ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"за договором поставки природного газу № 06/09-22 від 30.01.2009 р.

Пунктом 5.1. договору № 06/09-22 від 30.01.2009 р. передбачено, що ціна природного газу з 01 січня 2009 року за 1 000 (одну тисячу) куб. м. становить 2020,25 гривень.

Також позивач у 2009 році закуповує природний газ для його подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів у ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"за договором поставки природного газу № 06/08-2326 від 31.12.2008 року.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 1 від 30.01.2009 року до договору поставки природного газу № 06/08-2326 від 31.12.2008 року, саме з 01.01.2009 року пункт 5.1. договору було викладено в редакції, у відповідності до якої ціна за 1 000 куб. м. газу становила 2020,25 грн. без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів державного бюджету України, бюджету АР Крим, місцевихбюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету. Крім того, в позабюджеті фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. № 298\519 (z1047-01) підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб»єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Тобто, вилученню в доход бюджету підлягає необгрунтовано одержана виручка внаслідок порушення державної дисципліни цін, а штраф нараховується на суму необгрунтовано одержаної виручки у двократному розмірі.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем придбаний у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» був реалізований установам та організаціям, що фінансуються із державного бюджету, промисловим споживачам та іншим суб»єктам господарювання за ціною його придбання відповідно до умов договорів, тобто газ реалізовувався за ціною його закупки, а відтак суди обгрунтовано дійшли висновку про безпідставність твердження контролюючого органу щодо отримання позивачем необгрунтованої виручки в період, що перевірявся.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин в їх сукупності, суди обгрунтовано зробили висновок, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття спірного припису №449 від 07.05.2009 р. та рішення №164 від 15.05.2009 р.

Таким чином відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обгрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, колегія суддів не вбачає.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2010 р. по справі № 2а-7678\09\0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239 КАС України.