Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Господарського суду Полтавської області від 29 грудня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року

по справі №17/164

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцька автобаза №3" (надалі -ВАТ "Кременчуцька автобаза №3")

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області)

за участю прокуратури Полтавської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

У серпні 2007р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області №0002132301/0/1057 від 22.05.2007р. та №0002132301/1/1725 від 03.08.2007р.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 29.12.2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010р., позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області №0002132301/0/1057 від 22.05.2007р., №0002132301/1/1725 від 03.08.2007р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Кременчуцька автобаза №3" 03,40грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області була здійснена виїзна позапланова перевірка ВАТ «Кременчуцька автобаза №3»з питань правових відносин з ПП «КТП «Лойд»за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р., за результатами якої складено акт від 07.05.2007р. №259/23-120/01268762, в якому на думку податкового орану, встановлено порушення позивачем вимог п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке проявилося у безпідставному заниженні приросту балансової вартості товарів, відвантаження яких на адресу ПП «КТП Лорд»не підтверджено документально, що призвело до заниження валових доходів за відповідні періоди.

На підставі зазначеного акта та за результатами адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002132301/1/1725 від 03.08.2007р., яким ВАТ «Кременчуцька автобаза №3»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення -рішення, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, з урахуванням приписів ч.2 ст. 71 КАС України дійшов висновку про відсутність з боку ВАТ «Кременчуцька автобаза №3»порушень законодавства про оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок дійсної (фактичної) реалізації позивачем ПП «КТП Лойд»нафтопродуктів за договором поставки №17/01-05/1 від 17.01.2005р.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на таке.

Як вказують суди попередніх інстанції, поставка позивачем товару покупцю - ПП «КТП «Лойд»за договором поставки №17/01-05/1 від 17.01.2005р. документально підтверджується накладними, актами приймання-передачі нафтопродуктів із зазначенням ваги та номерів вагоно-цистерн, податковими накладними, виписаними позивачем.

Судами також відзначено, що товар, який поставлявся ПП «КТП «Лойд», придбавався позивачем у ЗАТ «Лікарня «Нафтохімік»за договором поставки №27/01-04 від 27.01.2004р., ТОВ «Західна нафтогазова компанія»за генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів №ЗН-0000065 від 04.10.2004р., ПП «Аркада-Сервіс»за генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів №АС-0000050 від 24.05.2005р., ТОВ «Новойл»за генеральним договором поставки нафтопродуктів №112-05Н від 12.08.2005р., які, за заявками позивача, здійснювали відвантаження нафтопродуктів в адресу вантажоодержувача, зазначеного у відповідних заявках ПП «КТП «Лойд», - ВАТ «Полтавський ГЗК».

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (334/94-ВР) (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Отже, вирішуючи даний правовий спір, ані суд першої інстанції, ані колегія апеляційного суду не звернули увагу на те, що суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Так, зокрема, судами попередніх інстанції не враховано посилання Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області відносно того, що реалізація товару (дизельного пального) від продавця - ВАТ "Кременчуцька автобаза №3" до покупця - ПП «КТП «Лойд»не є підтвердженою, тобто реалізація спірно товару не здійснювалась.

В підтвердження цього, податковий орган вказує на те, що в судах першої та апеляційної інстанції представниками неодноразово було заявлено клопотання про витребування від позивача товарно - транспортних накладних, договори зберігання, перевезення нафтопродуктів тощо, але в задоволені клопотання було відмовлено.

Враховуючи відсутність вказаних документів, податком орган вважає, що спірний товар залишався на підприємстві - ВАТ "Кременчуцька автобаза №3".

Крім цього, згідно постанови про зупинення досудового слідства від 22.04.10р. розслідування в кримінальній справі №07839021 зупинено до встановлення особи обвинуваченого та місця знаходження ОСОБА_1 Дана кримінальна справа порушена слідчим УПМ ДПА України за фактом створення невстановленими особами ПП «КТП «Лойд»з метою приховування незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Проте, наслідки розгляду кримінальної справи судами не з'ясовано.

Таким чином, під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Згідно з ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими у відповідності до ст. 159 КАС України, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області -задовольнити частково.

Постанову господарського суду Полтавської області від 29 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.