Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 7.06.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5.07.2012р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області

про перерахунок пенсії, -

7.02.2011 р. до суду з позовом про перерахунок пенсії звернулася ОСОБА_3 Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що з 17.01.2002р. вона отримує пенсію за віком при загальному стажі 25 років 10 місяців 28 днів, в тому числі за Списком № 1 -19 років 1 місяць 2 дні в якості хронометражиста та нормувальника з повним робочим днем під землею, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, тому має право на отримання пенсії в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, відповідно до Закону України від 2.09.2008р. № 345-VI (345-17) «Про підвищення престижності шахтарської праці»(далі Закон № 345-VI (345-17) ).

На своє звернення до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (далі Пенсійний фонд) з метою добровільного вирішення спору, ОСОБА_3 26.01.2011р. отримала відповідь, яка є правовим актом індивідуальної дії, який порушив її право власності, тому на ці відносини, відповідно до ст. 268 ЦК України не розповсюджуються строки позовної давності. В зазначеному листі повідомлялось, що при перерахунку з 16.09.2008р. автоматизованим способом помилково було зараховано період роботи її хронометражистом на підземних роботах, за відрахуванням якого, в неї відсутній достатній стаж для призначення пенсії за вказаним Законом (345-17) .

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 7.06.2011р. позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними дії відповідача щодо зменшення пенсії ОСОБА_3 з 1.12.2008р., та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пільгової пенсії за віком, як працівника підземних робіт, з урахуванням стажу в якості хронометражиста та нормувальника 19 років 1 місяць 2 дні, відповідно до ст. 8 Закону № 345-VI у розмірі 80% від середньомісячного заробітку, з якого проводиться розрахунок пенсії, відповідно до ст. 27 Закону України від 9.07.2003р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон № 1058-IV (1058-15) ).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5.07.2012 р. апеляційну скаргу Пенсійного фонду задоволено частково, постанову суду першої інстанції -скасовано в частині вирішення позовних вимог р за період з 1.12.2008 р. по 6.08.2010 р., та в цій частині позов залишено без розгляду.

В решті постанову Свердловського міського суду Луганської області від 7.06.2011 р., зокрема, в частині задоволення позовних вимог з 7.08.2011 р. -залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Пенсійний фонд звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, відповідач зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

ОСОБА_3 з 17.01.2002 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону № 1058-ІV (1058-15) при наявності загального стажу 25 років 10 місяців 28 днів, в тому числі на підземних роботах 19 років 1 місяць 2 дні в якості хронометражиста та нормувальника, згідно даних трудової книжки, (а.с.8-9), проти чого не заперечує відповідач, про що свідчить його відповідь від 26.01.2011 р. (а.с.0).

Відповідно до ст. 1 Закону № 345-VI в редакції Закону № 1564-VI (1564-17) від 25.06.2009 і на теперішній час, його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості -за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі -шахтарі), та членів їх сімей.

Стаття 8 зазначеного Закону передбачає, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсії за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, стаж роботи ОСОБА_3 за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, є достатнім і навіть перевищує встановлену ст. 8 Закону № 345-VІ кількість стажу роботи у 7,5 років для жінок за Списком № 1.

Крім того, відповідачем не спростовані доводи про перебування ОСОБА_3 повний робочий день під землею під час її роботи.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що позивач не була зайнята на підземних роботах свій повний робочий день, що підтверджується фактом призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Частиною другою ст. 99 КАС України передбачено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивачем заявлено вимоги про перерахунок пенсії, то дізнатися про своє порушене право ОСОБА_3 повинна була під час отримання менших пенсійних виплат, тобто, починаючи з 2008р.

Однак, з позовом до суду позивач звернулася 07.02.2011 р. (згідно штампу вхідної кореспонденції суду).

На підставі викладеного та враховуючи те, що позивач у своїй заяві не зазначила поважність причин пропущення строку звернення до суду за захистом своїх прав, апеляційний суд правильно застосував положення ст. 100 КАС України.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Свердловського міського суду Луганської області від 7.06.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5.07.2012р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.