колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанови за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що працює на посаді начальника відділу фінансів, бухгалтерського обліку, аналітичної та кадрової роботи управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації. 15 жовтня 2007 року першим заступником начальника Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області Дикуном В.Ю. розглянуто протокол №0012259 від 1 жовтня 2007 року та витяг із акту ревізії виконання кошторису в управлінні культури Закарпатської обласної державної адміністрації №07-03/15 від 14 вересня 2007 року, винесено постанову про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивача визнано винною у веденні бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, що виразилось у завищенні оплати праці працівників управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації за 2005-2007 роках при розрахунку розміру бюджетних асигнувань в порушення вимог пунктів 22, 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2002 року №228, та накладено штраф у розмірі 221 грн. Вважає дії Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області протиправними, а дану постанову незаконною, безпідставною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Позивач вказує, що акт про наслідки ревізії виконання кошторису та використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури і туризму та з місцевих бюджетів на здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів в управлінні культури Закарпатської обласної державної адміністрації за період з 1 січня 2005 року по 1 серпня 2007 року складено Контрольно-ревізійним управлінням в Закарпатській області 12 вересня 2007 року за №07-03/15, в той час коли з 3 вересня 2007 року по 9 жовтня 2007 року позивач була відсутня на роботі з поважних причин. З актом ревізії позивач ознайомлена не була, пояснення в неї не відбирали, з постановою про накладення адміністративного штрафу її не ознайомлено. Вважає, що допущені порушення при нарахуванні та виплаті заробітної плати, які стали підставою для накладення адміністративного стягнення, не могли бути допущені її з вини, оскільки розрахунки по фонду заробітної плати проводяться не начальником відділу фінансів, бухгалтерського обліку, аналітичної та кадрової роботи, а головним бухгалтером, посаду якого вона не обіймає.

Просила визнати протиправними дії Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області щодо винесення постанови від 15 жовтня 2007 року про визнання позивача винною у веденні бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку з накладенням штрафу у розмірі 221 грн та скасувати постанову як незаконну.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 лютого 2009 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області щодо винесення постанови від 15 жовтня 2007 року. Скасовано постанову Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 15 жовтня 2007 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 лютого 2009 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на думку Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального і матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді начальника відділу фінансів, бухгалтерського обліку, аналітичної та кадрової роботи управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації. 14 вересня 2007 року Контрольно-ревізійним управлінням в Закарпатській області складено акт №07-03/15 від 14 вересня 2007 року про наслідки ревізії виконання кошторису та використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури і туризму та з місцевий бюджетів на здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів і державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва, в тому числі, на підготовку та проведення ХV міжнародного ювілейного і культури Закарпатської обласної державної адміністрації за період з 1 січня 2005 року по 1 серпня 2007 року.

15 жовтня 2007 року першим заступником начальника Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області Дикуном В.Ю. було розглянуто протокол № 0012259 від 1 жовтня 2007 року та витяг із акту ревізії виконання кошторису в управлінні культури Закарпатської обласної державної адміністрації № 07-03/15 від 14 вересня 2007 року, на підставі яких було винесено постанову про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В даній постанові зазначено, що ведення бухгалтерського обліку здійснювалось із порушенням встановленого порядку, при розрахунку розміру бюджетних асигнувань за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ»на 2005, 2006, 2007 роки частину бюджетних асигнувань управління культури на оплату праці не обґрунтовано розрахунками, що призвело до їх завищення відповідно по роках 2005 - 25690 грн, 2006 - 38 666 грн, 2007 -50 968 грн, тобто були порушені пункти 22, 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2002 року № 228.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до посадової інструкції начальника відділу фінансів, бухгалтерського обліку, аналітичної та кадрової роботи управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації, затвердженої наказом начальника управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 22 січня 2007 року №01-04/12-01, начальник відділу фінансів, бухгалтерського обліку, аналітичної та кадрової роботи управління культури розробляє проект фінансового забезпечення, визначає розміри доходів і витрат, надходжень і відрахувань коштів, здійснює контроль за виконанням фінансових показників підрозділами культури, аналізує виконання кошторисів оперативну і бухгалтерську звітність з фінансової діяльності, веде облік програм формування прибутку, надходження доходів, наявності коштів на рахунках, погашення кредиторської заборгованості, бере участь у розробленні і впровадженні заходів щодо покращення господарської діяльності установи і використання коштів державного бюджету. Підпис позивача про ознайомлення з посадовою інструкцією начальника відділу відсутній, про що 22 січня 2007 року складено відповідний акт.

Крім того, 7 листопада 2007 року головою Закарпатської обласної державної адміністрації Гавашем О.О. був затверджений перелік змін №1 до штатного розпису управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації на 2007 рік, який було введено з 7 листопада 2007 року. Відповідно нового штатного розпису посаду начальника відділу фінансів, бухгалтерського обліку, аналітичної та кадрової роботи було ліквідовано та введено посаду начальника відділу-головного бухгалтера.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що постанову про адміністративне правопорушення та притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, складеної на підставі протоколу від 1 жовтня 2007 року №0012259 та витягу із акту ревізії виконання кошторису в управлінні культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 14 вересня 2007 року №07-03/15 винесено 15 жовтня 2007 року, тобто в той час, коли позивач обіймала посаду начальника відділу фінансів, бухгалтерського обліку, аналітичної та кадрової роботи, та, відповідно, не виконувала обов'язків по веденню бухгалтерського обліку, оскільки така робота відносилась до компетенції інших посадових осіб, що підтверджується довідкою від 24 жовтня 2008 року №01-08/4929-03, виданої начальником управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації Глуби Ю.Ф. та головним бухгалтером Рябець Н.С.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.