Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівВасильченко Н. В., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Донецької області від 02 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії,

04 лютого 2008 року ОСОБА_4. звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах з 04 травня 2007 року.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначила, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вона має право на призначення пільгової пенсії за віком. Вважаючи незаконним рішення відповідача про відмову в призначені пільгової пенсії, просила визнати це рішення неправомірним та зобов'язати УПФ призначити пенсію на пільгових умовах.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року позов задоволено.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 02 вересня 2011 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою на нього. Посилаючись на порушення норм матеріального права, просив спірне рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечень на касаційну скаргу від відповідача не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами встановлено, що позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії згідно пункту «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на те, що поданими документами не підтверджується пільговий стаж позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно із пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (637-93-п) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (далі -Порядок).

Крім того, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (z1566-05) , передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Судом першої інстанції встановлено, що пільговий стаж позивача підтверджується записами в трудовій книжці, а також довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою роботодавцем.

Доводи відповідача щодо наявності в трудовому стажі позивача періодів роботи не з шкідливими і важкими умовами праці не знайшли свого підтвердження в первинних документах, які використовуються для призначення пенсії.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Донецької області від 02 вересня 2011 року скасувати та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.