Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Мороз В.Ф.

Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Миколаївському районі Львівської області про зобов'язання вчинити дії, -

У січні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області звернулось із адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Миколаїв про зобов'язання відповідача включити в акти звірки виплачену суму допомоги на поховання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 20012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинним законодавством не передбачено порядок, відповідно до якого спір з приводу відшкодування витрат пов'язаних з виплатою допомоги на поховання, міг би вирішуватися між органами Пенсійного фонду України та відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в адміністративних судах шляхом пред'явлення вимоги про підписання актів звірки.

Колегія суддів, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року № 5-4/4 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року № 376/7697 (z0376-03) ; далі -Порядок), на який посилається управління ПФУ обґрунтовуючи позовні вимоги, не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене Порядком правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору.

У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги про стягнення таких сум мають вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Вказані висновки відповідають правовим позиціям, висловленим Верховним Судом України по справам № 21-1087во06, № 21-1161а11, № 21-76а11, № 21-366а11, 21-364а1, які відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.