Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Мороз В.Ф.

Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

Розваляєва Т.С.

Черпіцька Л.Т.

перевіривши заяву ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про зобов'яння вчинити певні дії, -

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про зобов'язання перерахувати пенсію за віком з 01.05.2009 року відповідно до поданої заяви від 22.04.2009 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 р. -,99 грн.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 17 грудня 2010 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_5 за період 2010 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну особу застраховану в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2007 рік -протиправними; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва здійснити перерахунок пенсії позивачу за період 2010 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, на підставі заяви ОСОБА_5 про перерахунок пенсії від 22.09.2010р. з урахуванням пенсії, яка була виплачена позивачці у цей період; позовні вимоги за період часу до 2010 року ухвалою суду від 17.12.2010 року залишені без розгляду; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року залишено без змін.

У заяві про перегляд Верховним Судом України зазначеної вище ухвали Вищого адміністративного суду України заявник порушує питання про її скасування та скасування постанови апеляційного суду, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та залишення в силі рішення першої інстанції.

Обговоривши викладені у поданій заяві доводи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2012 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих же самих норм права ОСОБА_5 надала копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2011 року у якій спірні правовідносини вирішувались по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 п. 5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 (v0002760-10) «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» судові рішення, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, які були підставою для перегляду та розглядалися Верховним Судом України, мають отримати висновок про їх правильність.

Верховний Суд України у постановах від 20.03.2012, 21.03.2012, 09.04.2012, 10.04.2012, 17.04.2012, 24.04.2012, 08.05.2012 висловився щодо необґрунтованості правової позиції, викладеної у судових рішеннях, на які посилається позивач на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 244 КАС України (2747-15) рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищенаведене, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.

Керуючись статтею 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні заяви про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.