ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" жовтня 2012 р. м. Київ К-1954/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Свердловантрацит»
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009
у справі № 2а-24687/09/1270
за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області
до Державного підприємства «Свердловантрацит»
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області (далі по тексту -позивач, ДПІ у м. Свердловську Луганської області) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Свердловантрацит»(далі по тексту -відповідач, ДП «Свердловантрацит») про стягнення з відповідача на користь державного бюджету України суму податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, що виник в період з 01.01.2009 по 12.07.2009 у загальному розмірі 169922,80 грн., в тому числі за Відокремленим підрозділом «Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська»на суму 127035,32 грн. та за Відокремленим підрозділом «Групова збагачувальна фабрика «Центроспілка»на суму 42887,48 грн. шляхом звернення стягнення на активи боржника.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2009 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2009 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Свердловантрацит»засновано на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 07.03.2003 №117.
Статут ДП «Свердловантрацит»затверджено наказом Міністра вугільної промисловості України від 24.10.2006 №42 та зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 24.04.2003 №1 391 120 0000 000003, та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств України.
За розрахунком від 24.01.2009 №37270 Відокремлений підрозділ «Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська»самостійно нарахував зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2008 рік у розмірі 78132,88 грн.
За розрахунком від 23.04.2009 №9225 Відокремлений підрозділ «Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська»самостійно нарахував зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за І квартал 2009 року у розмірі 75474,08 грн.
За розрахунком від 23.04.2009 №9226 Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Центроспілка» самостійно нарахував зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за І квартал 2009 року у розмірі 46098,29 грн.
Відповідачем платіжними дорученнями від 29.05.2009 №7 та №2 було частково погашено заборгованість на загальну суму 30873,89 грн., що підтверджується в облікових картках платника податків.
Судами зазначено, що на день подання до суду адміністративного позову за відповідачем налічувалась заборгованість по сплаті зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 169922, 80 грн.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:
2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно ст. 2 ч. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Відповідно до преамбули до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14)
, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби зобов'язані здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів та мають право подавати до судів позови про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна боржника.
Відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку, що зазначений податковий борг є узгодженим, у відповідача виник обов'язок сплатити 169922,80 грн., а позивач забезпечуючи виконання вказаного обов'язку правомірно звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Свердловантрацит»відхилити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
.
Головуючий (підпис)О.І. Степашко
Судді (підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров
З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова