к/9991/29746/12-с Про перерахунок призначеної пенсії - 04.10.2012 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Управління служби безпеки України в місті Києві про проведення перерахунку призначеної пенсії,

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Управління служби безпеки України в місті Києві, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправним нарахування йому пенсії за вислугу років фінансовим відділом Управління Служби Безпеки України у місті Києві (далі Управління СБУ) з 15 листопада 2006 року у розмірі 1 058,49 грн., з урахуванням суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 1 269,60 грн., визнати недійсним розмір призначеної йому Управлінням СБУ пенсії за вислугу років у розмірі 1 058,49 грн., зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років з 15 листопада 2006 року з суми грошового забезпечення за місяць за останньою штатною посадою перед звільненням у розмірі 3 308,43 грн., враховуючи відповідні розміри окладів за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років і суму додаткових видів грошового забезпечення в розмірі 3 021,43 грн. відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ) забезпечити початок та подальші виплати перерахованої пенсії і виплату суми різниці між попереднім і перерахованим розміром пенсії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління СБУ щодо нарахування пенсії ОСОБА_2 відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" без урахування розміру грошового забезпечення за посадою, в тому числі отримуваної ним щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести, починаючи з 15 листопада 2006 року, перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до частини третьої статті 43 зазначеного Закону з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_2 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період із 15 листопада 2006 року до дати здійснення перерахунку; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог, в цій частині прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позову; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2011 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 16 січня 2012 року постанову Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення першої інстанції щодо зобов'язання зробити перерахунок пенсії.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з приписів статті частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", відповідно до яких пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи, у тому числі, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, виходив з того, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) зупинено дію частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та встановлено інший порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій, у зв'язку з чим вказав на правомірність нарахування Управління СБУ пенсії з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) .

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, та зважаючи на приписи частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень Верховного Суду України, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції у вказаній частині, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України " Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (у редакції від 1 січня 2005 року, яка діяла до 1 січня 2006 року) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Пунктом 30 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію вказаної норми зупинено на 2006 рік, а частинами першою та другою статті 40 цього Закону установлено інший порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовцям.

Отже, на початку 2006 року існувало дві законодавчі норми щодо обчислення розміру пенсій при їх призначенні колу осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) . Одна з цих норм у спеціальному законі, а інша у законі про Державний бюджет України.

Разом з тим, Законом №3591-IV (3591-15) внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , зокрема, змінено назву цього Закону (2262-12) , зміст і редакцію окремих статей та доповнено його новими статтями. Так, статтю 43 викладено в іншій редакції, хоча положення частини третьої цієї статті залишились у тому вигляді, що й на час звільнення позивача з військової служби та призначення йому пенсії.

Відповідно до статті 1- 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка набрала чинності 29 квітня 2006 року, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів; при цьому зміна умов і норм пенсійного забезпечення названих осіб здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) .

Прикінцеві положення Закону № 3591-ІV (3591-15) не містять застережень щодо зупинення дії статті 1-1 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на 2006 рік, хоча набрання чинності окремими його нормами, зокрема і частини дванадцятої статті 43, законодавець відтермінував.

Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності з 29 квітня 2006 року Законом №3591-IV (3591-15) , яким установлено порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовцям та заборонено змінювати положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) щодо умов і норм пенсійного забезпечення зазначених у ньому осіб іншими законами, положення пункту 30 статті 77 та частин першої, другої статті 40 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" втратили чинність.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду апеляційної інстанції є помилковим тільки в частині скасування рішення суду першої в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.