к-22669/10-с Про визнання неправомірними дії митниці щодо визначення митної вартості товару - 02.10.2012 Прийняття

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т. Суддів -Розваляєвої Т.С. Донця О.Є.при секретарі -Рудик Т.О. за участю представників: Фірми «Платан ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю -Віноградова С.А., Південної митниці -Білак Н.І., ГПУ -Суходольський С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргою Фірми «Платан ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010р.у справі № 2-а-10849/09/1570 за позовом Фірми «Платан ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до 1. Південної митниці, 2. Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській областіза участю Прокуратури Малиновського району м. Одеси провизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії

Фірма «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «Платан ЛТД») звернулась до Південної митниці та Головного управління Державного казначейства в Одеській області з позовом, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог просила:

- визнати неправомірними дії Південної митниці щодо визначення митної вартості товару згідно митної декларації №500040624/9/000898 від 19.06.2009 року неправомірними;

- визнати недійсним рішення Південної митниці №500000043/2009/001563/1 від 18.06.2009 року про визначення митної вартості товарів;

- визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000043/2009/000561, прийняту Південною митницею 18.06.2009;

- зобов'язати Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суму надмірно сплачених фірмою «Платан ЛТД»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю згідно митної декларації №500040624/9/000898 від 19.06.2009 року мита у сумі 673 252,02 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 481 154,45 грн., у загальній сумі 2 154 406,47 грн.;

- на підставі підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених позивачем мита та податку на додану вартість згідно митної декларації №500040624/9/000898 від 19.06.2009 року, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Фірми «Платан ЛТД»в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю суму надмірно сплачених позивачем згідно митної декларації № 500040624/9/000898 від 19.06.2009 року мита в сумі 673 252,02 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 481 154,45 грн., у загальній сумі 2 154 406,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії Південної митниці щодо самостійного визначення митної вартості за 6-м (резервним) методом, є протиправними, оскільки в порушення вимог ст. 266 Митного Кодексу України відповідачем неправомірно та необґрунтовано застосовано 6-й (резервний) метод визначення митної вартості товару, а також необґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товару, які в силу характеру угоди, за якою здійснювалась поставка, відсутні у позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано дії Південної митниці щодо визначення митної вартості товару згідно митної декларації № 500040624/9/000898 від 19.06.2009 року неправомірними.

Визнано недійсним рішення Південної митниці №500000043/2009/001563/1 від 18.06.2009 року про визначення митної вартості товарів.

Визнано недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000043/2009/000561, прийняту Південною митницею 18.06.2009р.

Зобов'язано Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суму надмірно сплачених фірмою «Платан ЛТД»у вигляді ТОВ згідно митної декларації №500040624/9/000898 від 19.06.2009 року мита в сумі 673 252,02 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 481 154,45 грн., у загальній сумі 2 154 406,47 грн.

На підставі підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД»в вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю мита та податку на додану вартість згідно митної декларації № 500040624/9/000898 від 19.06.2009 року, стягнуто з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Фірми «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю суму надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій № 500040624/9/000898 від 19.06.2009 року мита у сумі 673 252,02 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 481 154,45 грн., у загальній сумі 2 154 406,47 грн.

Суд першої інстанції вмотивував свої висновки тим, що згідно наданих в справу доказів та відповідно до умов діючого законодавства, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних рішень щодо визначення митної вартості товару за методом № 6 (резервний).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2009 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010р. Фірма «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2009 року.

Також до початку судового засідання представником ТОВ "Платан ЛТД" було подано заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме, позивач зазначив, що він на підставі ст.ст. 11, 49, 51 КАС України відмовляється від частини позовних вимог, зокрема:

- від зобов'язання Південної митниці надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість у загальній сумі 2 154 406,47 грн.

- від зазначення підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість в якості підстави стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість.

В судовому засіданні представником ТОВ "Платан ЛТД" Віноградовою С.А. заяву про відмову від частини позовних вимог було підтримано.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.04.2009 р. між Компанією INC.», Panama (Продавець) та Фірмою «Платан ЛТД» у вигляді TOB (Покупець) укладений контракт № PRP-2009, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товар у кількості 26 000 000,00 кілограмів (згідно специфікації). Валюта контракту та валюта платежу - долари США (п.2.1, 2.3 контракту). Ціна товару визначається для кожної партії та зазначається в інвойсах на окрему поставку (п. 4.5 контракту).

Відповідно до інвойсу № 5 від 08.05.2009 року (а.с. 25) компанією SALES INC.», Panama Фірмі «Платан ЛТД» у вигляді TOB були поставлені четвертини курячі морожені (необвалені) у кількості 2 988 240 кг та за ціною 0,73 дол. США на загальну суму 2 181 415,20 доларів США.

Відповідальною особою за здійснення митного оформлення товару Фірма «Платан ЛТД»у вигляді TOB призначила, згідно договору № 20/05/09 від 20.05.2009 (а.с.10-13), декларанта - TOB «3-А».

TOB «3-А», ОСОБА_8 до Південної митниці була підготовлена та подана вантажна митна декларація №500040624/9/000876, відповідно якої задекларований товар (Показники продукції - ряд. 31): четвертини тушок свійських курей, морожені, які містять та малу гомілкову кістки, кістку стегна та хребці, необвалені, несолоні, без прянощів та крохмалю. Температура зберігання - 18 град. С. Виробник PRIDE CORPORAITION», США. Країна виробництва США, US. Дата виробництва 03.05.09 р., термін придатності 12 міс.

Вага нетто - 2 388 240 кг. (ряд.38) та вага брутто - 2 507 408 кг. (ряд. 35). Відправником визначено US, "Global Trading Resource Corp." USA, (ряд. 2). Умови поставки - CIF UA Іллічівськ (ряд.20). Транспортні засоби ідентифіковано GREENLANDIA (ряд. 21). Загальна сума за рахунком та ціна товару визначені у сумі 13269830,45 грн. та курс валют 7,6114 (ряд. 22 та 23 відповідно).

Фірмою «Платан ЛТД» у вигляді TOB до Південної митниці було надано документи, що підтверджують визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, - зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками до нього та рахунок-фактуру (інвойс).

Південною митницею декларанту надана картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000043/2009/000561, де було зазначено, що товари не підлягають митному оформленню оскільки прийнято Рішення про визначення митної вартості.

В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України, Південною митницею визначено подання митному органу нової ВМД із врахуванням Рішення про визначення митної вартості від 18.06.2009 року № 500000043/2009/001563/1.

18.06.2009 року Південною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару на підставі 6-го (резервного) методу визначення митної вартості та винесено Рішення про визначення митної вартості товарів №500000043/2009/001563/1, яким встановлено суму вартості за одиницю товару (1кг) -1,1 долара США на загальну суму 2627 064 доларів США (ряд. 30 рішення).

У зв'язку з відмовою Південною митницею у митному оформленні товарів та на підставі проведеного рішення про визначення митної вартості №500000043/2009/001563/1, позивачем 19.06.09 року була заповнена та подана нова вантажна митна декларація №5000040624/9/00898, згідно якої, з урахуванням коригування, ціна товару склала 20015600,62 грн. (ряд.45).

Отже, позивачем були сплачені митні платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митним органом за методом № 6, що перевищує митні платежі, які підлягали сплаті до бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною за першим методом.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Згідно зі ст. 86 МК України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів -це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 265 МК митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає, що у разі незгоди Митниці із митною вартістю імпортованого товару, вона відповідно до вимог статті 266 МК зобов'язана провести процедуру консультацій, у ході яких мала б дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів.

У випадку якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій Південної митниці щодо застосування одразу шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК, за відсутності будь-якого обґрунтування неможливості їх застосування в рішенні про визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 21 січня 2011 року (справа № 21-56а10), від 7 лютого 2011 року (справа № 21-76а10), від 14 листопада 2011 року (справа № 21-213а11), від 6 лютого 2012 року (справа № 21-418а11).

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що митницею було правомірно визначена митна вартість товару із застосуванням 6 (резервного) методу, у зв'язку з ненаданням позивачем додаткових документів, що вимагав відповідач, та в зв'язку з відсутністю інформації необхідної для її визначення іншими методами, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки причини неможливості застосування послідовно попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару повинні бути зазначені саме в рішенні про визначення митної вартості товарів.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених митних платежів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а)встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність дій чи бездіяльність суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз зазначених вище статей МК України (92-15) , а також положень Постанов КМ України № 339 та № 1766 (1766-2006-п) дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом із тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких обмежень, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

У даній справі, підставою для декларування Товариством імпортованого ним товару за згаданою митною вартістю стало рішення митного органу про визначення митної вартості цього товару шляхом застосування резервного методу, що вірно визнано судом першої інстанції протиправним.

Водночас, визначену Товариством митну вартість за контрактною ціною, підтверджено всіма необхідними документами, а неможливість її визначення за цим методом або із застосуванням наступних методів у порядку, встановленому статтею 266 МК, митним органом не доведено.

Відповідно до ч.6 ст. 264 Митного кодексу України, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

З урахуванням наведеного, судова колегія визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції і вважає, що рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону, було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

Крім того, ТОВ "Платан ЛТД" було подано заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме, позивач зазначив, що він на підставі ст.ст. 11, 49, 51 КАС України відмовляється від частини позовних вимог, зокрема:

- від зазначення підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість в якості підстави стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 219 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно ч.1 та 2 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження.

Частиною першою статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, установлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. У частині другій статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України викладено правило, згідно з яким суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Оскільки рішення суду першої інстанції, в тій частині, в якій позивач відмовляється від частини позовних вимог, не містить стадії виконання такого рішення у виконавчому провадженні, а частиною 2 статті 157 КАС України підставою до закриття провадження у справи передбачено відмову позивача від адміністративного позову, то провадження у справі щодо відмови від частини позовних вимог підлягає закриттю, а оскаржувана постанова Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2009 року -в цій частині визнанню такою, що втратила законну силу.

Керуючись статтями 157, 220, 221, 223, 226, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Фірми «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010р. скасувати.

Прийняти відмову Фірми «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю від частини позовних вимог.

Визнати такою, що втратила законну силу постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2009 року в частині:

- зобов'язання Південної митниці надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість у загальній сумі 2 154 406,47 грн.

- зазначення підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість в якості підстави стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених Фірмою «Платан ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій мита та податку на додану вартість.

Закрити провадження в цій частині у справі за позовом Фірми «Платан ЛТД» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства в Одеській області, за участю Прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.