Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Черпака Ю.К.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайця В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2010 року,

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними дій щодо ненарахування і неперерахування з 1 січня 2006 року пенсії в розмірі, що відповідає Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і списку № 1, затвердженому Кабінетом Міністрів України, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 1 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та коефіцієнту відповідно до осіб, що пішли на пенсію за списком № 1.

В обґрунтування позову зазначив, що працював на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дала йому право на пенсію за віком на пільгових умовах: зі зниженням пенсійного віку на 10 років, а також на більш високий розмір пенсії, що обумовлено збільшенням коефіцієнту страхового стажу. Однак розмір його пенсії при стажі роботи 28 років 6 місяців, з яких 13 років на роботах за списком № 1, не відрізняється від розміру мінімальної пенсії за віком.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 20 листопада 2009 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що призначення і перерахунок пенсії позивача проведені відповідно до вимог чинного законодавства.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на те, що суди необґрунтовано взяли до уваги доводи відповідача, не перевіривши правильності нарахування йому пенсії.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту а) частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 6 липня 1997 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) призначена пенсія за віком на пільгових умовах за роботу за списком № 1 при стажі роботи 27 років 6 місяців 16 днів, в тому числі 13 років 3 місяці 11 днів за списком № 1.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ).

Статтею 43 Закону № 1058-IV передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом (1058-15) , здійснюється за нормами цього Закону (1058-15) на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За статтями 24 і 25 Закону № 1058-IV (в редакції Закону України від 9 липня 2003 року) коефіцієнт стажу визначається виходячи із наявного страхового стажу за документами пенсійної справи на час перерахунку пенсії. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (1058-15) , зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. При цьому за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності цим Законом, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Коефіцієнт страхового стажу визначається за формулою:

Кс= См х Вс/100% х 12, де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону (1058-15) величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Згідно зі статтею 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, визначення заробітку для обчислення пенсії провадиться шляхом множення середньої заробітної плати в України за попередній рік перед зверненням за призначенням пенсії на середній коефіцієнт заробітку особи.

За змістом частини другої статті 43 Закону № 1058-IV для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом (1058-15) , враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (1783-2003-п) для перерахунку раніше призначених пенсій використовується показник середньої заробітної плати за 2002 рік на рівні 306,45 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 1 січня 2004 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за документами, що знаходились у пенсійній справі на момент масового перерахунку пенсії, та додатково наданими документами про стаж і заробіток за період з 01.02.1985 р. по 31.01.1990 р., виходячи із:

- стажу 28 років 6 місяців 6 дні, в тому числі 13 років 3 місяці 11 днів за списком № 1;

- коефіцієнту стажу - 0,41500 ((28х12)+6+(13х12)):1200) х 1);

- середньомісячного заробітку для обчислення пенсії -508,39 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітку -1,65898) х 306,45грн (середня заробітна плата в Україні за 2002 рік).

З 12 січня 2005 року, після набрання чинності Законом України від 23.12.2004р. № 2291-IV "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (2291-15) , та відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) ОСОБА_1 зроблено перерахунок пенсії з урахуванням доплати до рівня прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

В силу частини третьої статті 42 Закону № 1058-IV з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, позивачу підвищувався розмір пенсії (01.01.2006 р., 01.04.2006 р., 01.10.2006 р., 01.01.2007 р., 01.04.2007 р., 01.10.2007 р.). Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) збільшено величину оцінки одного року страхового стажу до 1,2%, а з 01.10.2008 р. -до 1,35% та встановлено, що у 2008 році пенсії, призначені згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 - 2005 роки, підлягають перерахунку з 1 січня 2008 року із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2006 рік (928,81 грн).

У зв'язку з цим з 1 січня 2008 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії виходячи із:

- стажу -28 років 11 місяців 3 дні, в тому числі 13 років 3 місяці 11 днів за списком № 1;

- коефіцієнту стажу з урахуванням збільшення величини оцінки до 1,2 -0,50300 ((28х12)+11+(13х12)):1200) х 1,2);

- середньомісячного заробітку для обчислення пенсії -1540,88 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,65898) х 928,81 грн (середня заробітна плата в Україні за 2006 рік).

З 1 червня 2008 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною стажу, який склав 34 роки 3 місяця 29 днів, в тому числі 13 років 3 місяці 11 днів за списком № 1, а з 1 жовтня 2008 року розмір пенсії позивача перерахований виходячи з коефіцієнту стажу з урахуванням збільшення величини оцінки до 1,35.

Окрім того, під час здійснення всіх перерахунків пенсії позивачу виплачувалась доплата за понаднормативний стаж (стаття 28 Закону № 1058-IV) та підвищення до пенсії, встановлені постановами Кабінету Міністрів України.

За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що пенсія позивачу нараховувалась відповідно до вимог чинного законодавства, а також про відсутність підстав для проведення йому перерахунку пенсії з 1 січня 2006 року з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2006 рік (928,81грн), оскільки такий перерахунок згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) був передбачений лише з 1 січня 2008 року.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Краматорського міського суду Донецької області від 20 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2010 року -без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.