Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Веденяпіна О.А., Черпака Ю.К.,розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про зобов'язання вчинити дії, -

07 листопада 2008 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу (далі -УПФ) про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду та визнання неправомірними дій відповідача щодо не нарахування їй за період з січня 2006 року по червень 2008 року державної допомоги до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов'язання УПФ здійснити нарахування та виплату невиплаченої в повному обсязі щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року по червень 2008 року в сумі 3302,60 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року, позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_4 пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Визнано протиправною бездіяльність УПФ щодо невчинення дій стосовно перерахунку та виплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року; зобов'язано УПФ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно із статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити їй виплату. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і має статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) , який набрав чинності з 01 січня 2006 року, має право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) , ці норми втратили чинність і не підлягали застосуванню.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивачу підвищення до пенсії у 2007-2008 роках не виплачувалось, так як пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (v010p710-08) положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) визнані неконституційними.

Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи статтю 152 Конституції України, а також положення Основного Закону України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році -з 9 липня 2007 року, у 2008 році -з 22 травня 2008 року. Отже, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15) , мають діти війни: за 2007 рік -з 9 липня до 31 грудня 2007 року, за 2008 рік -з 22 травня до 31 грудня 2008 року. Відповідно у 2007 році у період із 1 січня до 8 липня 2007 року та у 2008 році -з 1 січня до 21 травня 2008 року положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 06 листопада 2007 року з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції на час розгляду справи), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України (в редакції на час розгляду справи) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи, що УПФ в своїх запереченнях № 1332/08-18 від 12 березня 2009 року наполягало на застосуванні судом статей 99, 100 КАС України та відмові у задоволенні позовних вимог з цих підстав, позивач звернулася з позовом 07 листопада 2008 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду, поважних причин пропущення строку звернення до суду не навела, суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 06 листопада 2007 року.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що обставини справи судами встановлені повно і правильно, але допущено порушення в застосуванні норми процесуального права, судові рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 06 листопада 2007 року з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволення позову.

Керуючись статтями ст. ст. 220, 222, 229, 230, 232 КАС України,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року в частині в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 09 липня 2007 року по 06 листопада 2007 року згідно із статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити їй виплату скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу провести нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого статтею 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди з 09 липня 2007 року по 06 листопада 2007 року відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.