Суддя Вищого адміністративного суду України Сірош М.В. перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Держави України в особі президента України ОСОБА_7, Фонду державного майна України,

про визнання дій протиправними, -

18 квітня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року відхилена.

Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року залишені без змін.

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про допуск адміністративної справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2013 року та її скасування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень а адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

18 липня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 був наданий строк для усунення недоліків у зв'язку із тим, що заява про допуск до провадження Верховного Суду України адміністративної справи не відповідає вимогам ст. 239 КАС України.

20 серпня 2013 року ОСОБА_1 надав на адресу суду заяву про усунення недоліків, в якій недоліки, викладені в ухвалі суду від 18 липня 2013 року, так і не були усунуті, а саме: не було обґрунтовано в чому полягає неоднакове застосування судами норм матеріального права та не надано копій судових рішень, що підтверджують неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, заява повертається заявнику, якщо недоліки протягом установленого строку не були усунуті.

Керуючись ст., ст. 237, 239-2 КАС України,

Заяву ОСОБА_1 про допуск до провадження Верховного Суду України адміністративної справи для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2013 року повернути ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.