Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А., розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області про зобов'язання вчинити дії, -

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року скасовано та провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів скасувати.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положеннями пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним запису в погосподарській книзі про місце проживання ОСОБА_5 та довідки, виданої на підставі такого запису, що на думку позивача потягло за собою порушення її прав на спадщину, спір про яку є предметом розгляду Броварським міськрайонним судом Київської області в межах цивільної справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який закрив провадження у справі відповідно до вимог статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з того, що зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою і підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області про зобов'язання вчинити дії - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.