Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області про зобов'язання вчинити дії, -

В жовтні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області (далі - УПФ) пред'явило позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області (далі - Фонд) про зобов'язання відповідача прийняти суми до відшкодування та стягнути з відповідача заборгованість за липень - вересень 2012 року, пов'язану з виплатою пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, на загальну суму 2169,21 грн..

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Встановлено, що відповідачем не прийнято до заліку та не відшкодовано за липень - вересень 2012 року заборгованість, що пов'язана з виплатою пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, на загальну суму 2169,21 грн..

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що статочне питання відшкодування сум вирішується на центральному рівні, не між сторонами по справі, а підписання акту звірки є правом сторін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та залишив постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Статтею 16 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 (121/2001) ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах.

Пункт 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок), який на думку Фонду суперечать вимозі УПФ про відшкодування витрат, не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що вимоги УПФ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією Фонду.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при відмові в задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області про зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області заборгованість за липень - вересень 2012 року, пов'язану з виплатою пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, на загальну суму 2169,21 грн..

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.