Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2008 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року

по справі №2-а-5227/08/8/0170

за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій Курпати»Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(надалі -ДП «Санаторій Курпати»ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця»)

до Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим (надалі -ДПІ у м.Ялті)

про визнання недійсним рішення, -

У жовтні 2008р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м.Ялті про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010762303 від 11.09.2008р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2008р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2009р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Ялті АРК №0010762303 від 11.09.08р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто на користь з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03,40грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у м.Ялті звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ в м.Ялта була здійснена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу Дочірнім підприємством "Санаторій "Курпати" Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", за результатами якої складено акт №000773 від 26.08.2008р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.3.2. Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р. (z0105-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2004р. за №652\9251.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийняте рішення №0010762303 від 11.09.2008 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стало не роздрукування позивачем відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, за період з 28.05.2008р. (Z-звіт №1) по 22.08.2008р. (Z-звіт №46), у зв'язку з чим застосовано штрафні санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне рішення про застосування (штрафних) санкції, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» за порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Стаття 1 цього Закону передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

В пункту 1 Порядку реєстрації, опломбовування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари та послуги, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614 (z0105-01) та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.02.2001р. за №107/5298 (z0107-01) , дається визначення понять Х-звіт та Z-звіт, відповідно до якого Х-звіт - це денний звіт без обнуління інформації в оперативній пам'яті. Z- звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Положенні, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 01.12.2000р. №614 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №105/5296 (z0105-01) .

Відповідно до пункту 3.1. Положення №614 (z0105-01) фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

В свою чергу, стаття 2 вказаного вище Закону визначає, зокрема, такі терміни:

денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням;

фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містіть дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

З врахуванням наведеного, судами доречно звернуто увагу на те, що чинне законодавство, а саме Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) та Положення №614 (z0105-01) розрізнює поняття фіскальний звітний чек та фіскальний касовий чек, які не можуть бути тотожними, оскільки за своєю суттю призначені для різних цілей. Так, фіскальний касовий чек є видом розрахункового документу, який застосовується для підтвердження факту продажу товарів чи надання послуги, тоді як фіскальний звітний чек відноситься до документів звітного характеру, завдяки йому дані денного звіту реєстратора розрахункових операцій заносяться до фіскальної пам'яті РРО.

В ході перевірки працівниками контролюючого органу досліджувались саме фіскальні звітні чеки, тобто Z-звіти, які є денними звітами з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО і не є розрахунковими документами.

Під час перевірки розрахункові документи, а саме фіскальні касові чеки не роздруковувались, а були взяті до уваги лише фіскальні звітні чеки, підклеєні до Книги обліку розрахункових операцій за період з 28.05.2008р. (починаючи з Z-звіту №1) по 22.08.2008р. (закінчуючи Z-звітом №46).

У той же час, Положення №614 (z0105-01) встановлює вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які підтверджують факт продажу товару чи надання послуги при здійсненні розрахунків і не встановлює вимог до фіскальних звітних документів, а саме фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

Таким чином, безпідставно зроблені висновки податковим органом про наявність порушень Положення №614 (z0105-01) щодо форми та змісту розрахункових документів, під якими в акті перевірки мались на увазі фіскальні звітні чеки (Z-звіти), які фактично ототожнені з розрахунковими документами, оскільки в акті перевірки відповідач не розрізняє понять «касовий чек»та «денний звіт»(-звіт»).

За таких обставин, суди дійшли висновку, що порушення, зафіксоване в акті перевірки, а саме - видача розрахункових документів (касових чеків) невстановленої форми у період з 28.05.2008р. (Z-звіт №1) по 22.08.2008р. (Z-звіт №46), а саме при розрахунках за послуги, які надаються ДП «Санаторій «Курпати»із відсутніми в касових чеках даними про індивідуальний податковий номер платника ПДВ або код ЄДРПОУ, що позбавляє їх статусу розрахункових документів, є помилковим висновком, а тому застосування відповідальності у вигляді фінансових санкцій за не роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій у спірний період у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність, оскаржуваним рішенням є неспроможним та необґрунтованим.

Крім того, судами відзначено та не спростовано відповідачем, що отримана позивачем за період з 28.05.2008р. по 22.08.2008р. готівка у сумі 351719,88грн. була проведена через реєстратор розрахункових операцій, що підтверджується відповідними фіскальними денними Z-звітами, після чого була оприбуткована до каси підприємства. В подальшому готівка на суму 351719,88грн. передана до банку, що підтверджується квитанціями банку про внесення готівки.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивачем виконується звіт на РРО, який до 15 числа кожного місяця надається позивачем до ДПІ у м.Ялта АР Крим, в тому числі і звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій за період з травня по серпень 2008р.

Таким чином, розрахункові операції за період з 28.05.2008р. по 22.08.2008р. у сумі 351719,88 грн. виконані та занесені до фіскальної пам'яті РРО, готівка оприбуткована та здана до банку, на адресу відповідача направлені відповідні звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.