Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року

у справі №2а-3753/10/1270

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1)

до Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області (надалі -Біловодська МДПІ Луганської області)

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

У травні 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування рішень Біловодської МДПІ Луганської області про застосування штрафних санкцій від 08.04.2010р. №0000122303 та №0000132303.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 03.04.2010р. згідно плану проведення перевірок на квітень 2010р. та на підставі направлень №37 від 02.04.2010р. контролюючим органом було проведено планову перевірку господарської одиниці -магазину, що знаходиться по АДРЕСА_1, та у якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1

За результатами перевірки був складений акт №0012/12/22/23/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

- здійснення розрахункової операції з продажу горілки «Козацька рада»на суму 376,00 грн. без проведення такої операції через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведеному фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (надалі -РРО);

- відсутність видачі особі, яка отримала товар розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

Також встановлено порушення вимог абз.29, 30 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: здійснення зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

На підставі акту перевірки 08.04. 2010р. Біловодською МДПІ Луганської області щодо ФОП ОСОБА_1 були прийняті рішення:

- №0000122303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2985,00грн. за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) ;

- №0000132303 про застосування фінансових санкцій у розмірі 46939,60грн. за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (481/95-ВР) .

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході перевірки 03.04.2010р. старшим державним податковим ревізором-інспектором Золоторьовою О.В. та старшим державним податковим ревізором -інспектором Кувічка М.В. у присутності працівників податкової міліції була здійснена контрольна закупка товару - горілки «Козацька рада»у кількості 20 пляшок на загальну суму 376 грн. у магазині, що належить позивачу. При чому, продавець ОСОБА_3, отримавши грошові кошти у сумі 376,00грн., не провела розрахункову операцію через РРО та не роздрукувала відповідний розрахунковий документ. Вказані обставини підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Міловського районного суду (справа №3-160/10) ОСОБА_3 визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КпАП України. При чому, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 визнала свою вину в проведенні розрахункової операції на суму 376,00грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, не видачі чеку та у незабезпеченні відповідності готівкових коштів на місці розрахунків.

За приписами ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби в Україні шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Пунктом 4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби України покладено право здійснення контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до плану-графіку проведення оперативних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на квітень 2010року, затвердженого начальником Біловодської МДПІ Луганської області, позивач був включений до кола перевіряємих підприємців. Крім того, матеріали перевірки свідчать, що продавець ОСОБА_3 фактично допустила перевіряючих до проведення перевірки, та визнала в ході розгляду справи №3-160/10 порушення у сфері здійснення розрахункових операцій, а тому підстав вважати, що перевірка була проведена з порушенням вимог діючого законодавства та з перевищенням повноважень, наданих відповідачу немає.

Таким чином, застосування податковим органом штрафних санкцій оскаржуваним рішенням №0000122303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2985,00грн. є правомірним та відповідає вимогам закону.

Щодо визначення штрафних санкцій на підставі рішення Біловодської МДПІ Луганської області від 08.04.2010р. №0000132303, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (481/95-ВР) , який на момент вчинення позивачем порушення діяв в редакції від 19.12.1995р. із змінами, внесеними законами України станом на 21.01.2010р.

Так, з16.06.2010р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зазначеним законом ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» доповнено новою частиною такого замісту: «суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі».

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Визначення основних термінів та понять, які використовуються в Законі України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (481/95-ВР) , встановлено ст. 1 цього Закону. Так, місцем торгівлі є місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування; місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

На підставі п.2.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №251 від 28.05.2002р. (z0670-02) , до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, алкогольні напої, які належать позивачу, зберігалися за місцем їх реалізації у магазині, розташованому за адресою: смт. Мілове, вул. Армійська, 2, про що було відображено у акті перевірки від 03.04.2010р.

Позивач не заперечував, що магазин, в якому зберігалися алкогольні напої, не був внесений до Єдиного реєстру. У матеріалах справи також відсутні відомості про те, що магазин, який належить позивачеві, у якому збереглися алкогольні напої, внесений до Єдиного реєстру як місце зберігання алкогольних напоїв.

Згідно з абз.11 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, 100% вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700грн.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується з правомірністю рішення відповідача про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.