Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Зайцева М.П.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чорнухинської райдержадміністрації Полтавської області на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Чорнухинської райдержадміністрації Полтавської області (далі -УПСЗН) про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила: визнати неправомірними дії УПСЗН в частині призначення і виплати їй одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнути з відповідача недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини в розмірі 766 грн. та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з квітня 2007 року по травень 2009 року в розмірі 5979,12 грн.

Постановою Чорнухінського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПСЗН щодо відмови у проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та провести відповідні виплати з 10 квітня 2007 року по 10 травня 2009 року. В решті у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою судді Апеляційного суду Полтавської області від 24 червня 2010 року апеляційна скарга УПСЗН повернута відповідачу у зв'язку з не усуненням недоліків, зазначених в ухвалі від 26 травня 2010 року, а саме несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

У касаційній скарзі представник УПСЗН просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу для продовження розгляду в апеляційному порядку. Посилається на те, що управління є неприбутковою організацією та здійснює видатки тільки у межах цільового використання, закладеного в бюджет організації. Оскільки бюджетом не передбачено видатків на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, то УПСЗН на підставі статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України повинно звільнятися від його сплати.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Апеляційне оскарження постанови районного суду здійснювалось за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (в редакції чинній на момент звернення УПСЗН з апеляційною скаргою) (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України (в редакції Закону N 2453-VI (2453-17) ) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються наслідки, передбачені статтею 121 цього Кодексу.

Згідно статті 121 ЦПК України у разі несплати судового збору чи не оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи позовна заява залишається без руху і надається строк для усунення недоліків. Якщо відповідно до ухвали суду недоліки виправлені не будуть заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу УПСЗН ухвалою судді від 26.05.2010 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи). Вказана ухвала отримана представником відповідача 15 червня 2010 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення, яке наявне в справі.

Проте у визначений строк недоліки усунуті не були, тому суддя апеляційного суду дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене відповідно до норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чорнухинської райдержадміністрації Полтавської області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 червня 2010 року - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .