Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого –Яковлєва О.В.,

суддів –Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року, у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Позивач звернувся до суду з позовом в якому ставить вимоги до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0014632350 від 11.08.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13 липня 2010 року працівниками податкового органу проведено перевірку кіоску позивача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з питань дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій про що складено акт перевірки №540/15/32/23/НОМЕР_1 від 02 лютого 2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення п.1,12,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункову операцію на суму 16 грн. 00коп. та не видачу відповідного розрахункового документу; невідповідність готівкових коштів денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 385 грн. 25 коп.; не ведення обліку товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації на загальну суму 35268,45 гривень.

За наслідком перевірки винесено оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Вважає, що встановлені податковим органом порушення є хибними, так як позивачем не допущено порушень податкового законодавства за які передбачено відповідальність, а також відповідачем допущено порушення при проведенні перевірки, які виключають відповідальність.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва №0014632350 від 11.08.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в частині порушення передбаченого п. 12.ст. 3 та п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". В задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, в частині скасування штрафних (фінансових) санкцій, за порушення п.12, 13 ст.3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції вимог законодавства, так як вважає, що суб’єкти підприємницької діяльності повинні здійснювати облік товарних запасів за місцем реалізації та забезпечувати відповідність готівкових коштів денному звіту РРО, а тому просять скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в частині задоволених позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення, а судове рішення скасуванню з прийняттям нової постанови, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 липня 2010 року працівниками податкового органу проведено перевірку кіоску позивача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з питань дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій про що складено акт перевірки №540/15/32/23/НОМЕР_1 від 02 лютого 2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення п.1,12,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункову операцію на суму 16 грн. 00коп. та не видачу відповідного розрахункового документу; невідповідність готівкових коштів денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 385 грн. 25 коп.; не ведення обліку товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації на загальну суму 35268,45 гривень.

В результаті перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0014632350 від 11.08.2010 року, яким визначено штрафні санкції, у сумі 72543,15 гривень.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 11.08.2010 року №0014632350 про застосування штрафних фінансових санкцій, у сумі 72463 гривні 15 копійок, за порушення п.12, 13 ст.3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, в частині вирішення питання щодо відсутності порушення п. 13 ст.3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з наступних підстав.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Згідно акту перевірки № 0044/14/12/23/083502304 від 13.07.2010 року працівниками податкового органу зафіксовано факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на суму 385,25 гривень.

Вирішуючи питання в цій частині судом першої інстанції зроблено висновок, що факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, на суму 385,25 гривень, не підтверджено доказами.

Однак, таке твердження не відповідає встановленим обставинам, так як дане порушення зафіксовано самим актом № 0044/14/12/23/083502304 від 13.07.2010 року, який має за своєю суттю доказовий характер, а саме наявність в касі кіоску готівкових коштів, у сумі 463,0 гривень, та денний звіт РРО, яким зафіксовано наявність оприбуткованих коштів, у сумі 61, 75 гривень, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, перевіряючими встановлено порушення пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і дані обставини не спростовано позивачем.

В іншій частині рішення суду відповідає встановленим обставинам у справі.

Так, відповідно до п. 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до акту перевірки від 13.07.2010 року № 0044/14/12/23/083502304 особами, що проводили перевірку, зафіксовано факт продажу продавцем товару на суму 16,00 гривень без проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування відповідного розрахункового документа на повну суму покупки та невидачі відповідного розрахункового документа.

Встановлений перевіряючими факт порушення, а саме продажу товару без проведення розрахункової операції через РРО позивачем не заперечується, тому є таким, що не оспорюється сторонами, а тому правильним є висновок щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також, правильним є висновок суду відносно факту реалізації товару, на суму 35268,45 грн., не облікованого у встановленому законом порядку, а саме відсутності порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону, облік товарних запасів фізичною особою –суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) –у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

В свою чергу Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) , передбачено, що суб’єкти малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, ведуть книгу обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу. Її форма та порядок ведення встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Порядком ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269 (1269-2001-п) , також передбачено, що книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.

При цьому, листом ДПА України від 05.11.97 р. № 17-0117/10-8886 (v8886225-97) , затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат громадян –суб’єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф. № 10.

На виконання Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) видано наказ ДПА України від 29.10.99 р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі" (z0752-99) .

Згідно з п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. № 12 (z0064-93) . При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий дохід".

В свою чергу, Книга обліку доходів і витрат затверджена вищезазначеним наказом не передбачає ведення обліку товарних запасів.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року –скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати р ішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0014632350 від 11.08.2010 року, в частині застосування санкцій у відповідності до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на суму 70536,90 гривень.

В задоволенні інших вимог відмовити.

постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.