Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Голяшкін О.В.,

Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2012 року та хвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання здійснити нарахування та виплату одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просила поновити строк на звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації відносно не надання допомоги, зобов'язати призначити та виплатити державну допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила сина ОСОБА_5, який є третьою дитиною, у зв'язку з чим має право на отримання державної допомоги при народженні дитини. Вважає дії Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у призначенні допомоги протиправними та незаконними, такими, що порушують її конституційні права.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації призначити позивачу державну допомогу при народженні дитини у розмірі, встановленому на дату народження дитини; зобов'язано Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити позивачу державну допомогу при народженні дитини; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ОСОБА_4 у поданих запереченнях просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину -сина ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15 січня 2010 року; який є її третьою дитиною.

На момент народження дитини позивачка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. За два місці до народження сина, позивачка, у зв'язку з обранням чоловіка ОСОБА_7 суддею Апеляційного суду м.Києва, переїхала до міста Києва та проживала в Подільському районі міста Києва на найманій квартирі без реєстрації. Через місяць після народження дитини позивачку знято з реєстрації місця проживання в місті Луганську у зв'язку з підготовкою документів на отримання житла в місті Києві. У вересні 2010 року в порядку виключення сім'я позивачки була зареєстрована в отриманій квартирі в АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що будинок не був зданий в експлуатацію, поштове відділення його не обслуговує, до теперішнього часу належить ЗАТ «Українська будівельна компанія», ОСОБА_4 була позбавлена можливості отримати необхідні довідки для подачі документів до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації. Ухвалою суду першої інстанції від 17 січня 2012 року поновлено позивачу строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Статтею 24 Конституції України передбачено право на матеріальну підтримку материнства та дитинства.

Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) встановлений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

До одного з видів державної допомоги сім'ям з дітьми відноситься допомога при народженні дитини (ст.3 Закону).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини нараховується у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених на день народження дитини; допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму -на першу дитину; кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму -на другу дитину; кратній 90 розмірам прожиткового мінімуму -на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину -24 місяців, на третю і кожну наступну дитину -36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога при народженні дитини є разовою, вона має фіксований кінцевий розмір.

Враховуючи, що позивач народила третю дитину і вона має право на отримання державної допомоги при народженні дитини, колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

Також колегія суддів вважає, що судами правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку, оскільки відповідачем у відповідності до ст.ст.14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вказана допомога призначена та виплачується позивачу.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2012 року та хвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.