2а-2523/11/0508 Про визнання неправомірними дії УПФУ, зобов'язання УПФУ перерахувати пенсію з урахуванням стажу та заробітної плати з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за відповідний період - 25.06.2011 Прийняття

У березні 2011 року ОСОБА_2 (надалі позивач) звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька (надалі відповідач, УПФУ) про визнання неправомірними дії УПФУ, зобов’язання УПФУ перерахувати пенсію з 2010 року з урахуванням стажу та заробітної плати з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги позивача задоволено, визнано неправомірними дії УПФУ, зобов’язано УПФУ здійснити з 01 листопаду 2010 року перерахунок пенсії позивачу з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач звернувся до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії по стажу.

Як вбачається з письмових заперечень УПФУ позивачу здійснений перерахунок по стажу.

Розпорядження про перерахунок пенсії позивач не оскаржив.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки для позивача створюють розпорядження, а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений позивачем предмет спору. Розпорядження у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.

Суть спору полягає у можливості застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону 1058, частина 3 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року (1788-12) № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" № 1058 від 9 липня 2003 року (1058-15) . З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року (530-2008-п) не можуть застосовуватись до спірних відносин.

Колегія суддів зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

З огляду на зазначене жодних підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 15 квітня 2011 року по справі № 2а-2523/11/0508 - задовольнити.

Постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 15 квітня 2011 року по справі № 2а-2523/11/0508 – скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

постанова складена 25 червня 2011 року.

Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної постанови.

постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.