Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2005 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 року

по справі №37/145

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»(надалі -ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У серпні 2005р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську №0000241340/0/19218 від 19.07.2005р.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2005р. залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009р., позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську №0000241340/0/19218 від 19.07.2005р.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Позивачем також було подано клопотання про здійснення заміни Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що при перевірці повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи нерезидентів (акт перевірки від 14.07.2005р. №11-13-43-20-20/05393056) встановлено порушення п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів нерезидентів по двох контрактам, не під час виплати доходу нерезиденту -17.03.2005р., а 18.03.2005р. у сумі 16389,29грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийняте податкове повідомлення -рішення №0000241340/0/19218 від 19.07.2005р., яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкції у розмірі 1638,93грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду, з врахуванням ухвали арбітражного суду Дніпропетровської області від 19.03.2001р., якою відносно позивача порушено провадження у справі про банкрутство та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (2343-12) , виходив з того, що з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 цього Закону встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст.1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо-сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення, за не виконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на Законі (2343-12) .

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2001р. відносно позивача порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій, а податкове повідомлення-рішення було прийняте після порушення провадження у справі про банкрутство, а саме 19.07.2005р., отже зобов'язання виникло після дня введення мораторію, що робить відповідні донарахування податкових зобов'язань обґрунтованими.

Також слід зазначити, що Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії, зокрема, у постанові від 23 травня 2006 року №21-104во05.

За таких обставин, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст. 229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Клопотання Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»- задовольнити.

Замінити Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»його процесуального правонаступника Публічне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського».

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську -задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 року -скасувати.

В задоволені позовних вимог Відкритому акціонерному товариству «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000241340/0/19218 від 19.07.2005р. -відмовити.

постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.