Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року у справі за позовом виробничо-комерційного підприємства "Логос" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" товариства інвалідів Київського району до Харківської митниці про визнання неправомірними дій, -

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року позов виробничо-комерційного підприємства "Логос" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" товариства інвалідів Київського району до Харківської митниці про визнання неправомірними дій задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Харківська митниця подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.07.2008 року позивачем було надано відповідачу вантажно-митну декларацію №800000002/2008/205192, якою декларувались товари, що надійшли на адресу позивача: парогенератори миттєвої дії серії ST-302H з горелкою для природного газу у кількості 2 шт. та NA-катіоновий пом’якшувач води у кількості 2 шт. Позивач визначив митну вартість товару використовуючи основний (перший) метод –за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у сумі 48750,00 USD.

На підтвердження обґрунтованості застосування методу оцінки товару за ціною угоди, позивач надав відповідачеві наступні документи: контракт №08/0411 від 11.04.08р. із додатком №1; інвойс №1145 від 20.05.08р.; накладна №070070708-2 від 26.06.08р.

25.07.08р. відповідач здійснив митну оцінку товару, та оформив таку дію відповідним актом –довідкою №1753/2008 від 25.07.08р. про визначення митної вартості товарів. Відповідно до зазначеної довідки відповідач визначив митну вартість за методом 6 для парогенераторів миттєвої дії серії ST-302H з горелкою для природного газу у кількості 2 шт. в розмірі 243815,00 USD; NA-катіоновий пом’якшувач води у кількості 2 шт. в розмірі 32916,28 грн., застосувавши альтернативний (шостий) метод визначення митної вартості товарів, що імпортуються.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що такі дії відповідача є незаконними, оскільки при декларуванні вартості парогенераторів миттєвої дії ST-302H з пальником для природного газу, та NA-катіонітових пом’якшувачів води, перелічені у ст. 267 МК України підстави неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товарів та необхідності застосування іншого методу –відсутні. Крім того, контрактна вартість імпортованого товару відповідає ринковій вартості.

Колегія суддів вважає такі висновки судів законними та обґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 262 МК України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Відповідно до ст.266 МК України - визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України здійснюється за методами: оцінки за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості; резервний метод.

Відповідно до ч.2-4 ст. 266 МК України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів.

Статтею 267 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Як встановлено судами, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що свідчили б про направлення відповідачем такої вимоги на адресу позивача.

Поряд з цим, як зазначено судами, висновком судово-товарознавчої експертизи №9882 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз підтверджується факт того, що щодо парогенератора миттєвої дії ST-302H з пальником для природного газу, та NA-катіонного пом’якшувача води не виявлено будь-яких умов та застережень, що унеможливлюють визначення вартості даного товару.

Таким чином, є вірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави для незастосування методу оцінки парогенераторів миттєвої дії ST-302H з пальником для природного газу, та NA-катіонного пом’якшувача води за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (перший метод).

Відповідно до п.1.20.1 ст. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , справедлива ринкова ціна –це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари, а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склалися на ринку таких товарів. Звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про ціни і ціноутворення"політика ціноутворення полягає в орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. У народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання. Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон’юнкутрно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" (124/96) - контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозицій, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угод (контрактів).

В контракті №08/0411 від 11.04.08р. між фірмою, LLC" (США) та ВКП "Логос" ХВ ВОІ (Україна) зазначена контрактна ціна товару. По даним видам товарів державне регулювання цін не здійснюється. Таким чином, ринкова вартість парогенераторів ST-302 з пальником для природного газу та NA-катіонового пом’якшувача води, які поставляються на територію України згідно з контрактом №08/0411 від 11.04.08р. між фірмою "STM UNITED, LLC", США, та ВКП "Логос"ХВ ВОІ, Україна, станом на 30 липня 2008 року дорівнює контрактній вартості, що підтверджується висновком експертизи № 9882 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Враховуючи викладене, правильними є посилання судів попередніх інстанцій на те, що зазначені митницею підстави неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару у довідці №1753/2008 від 25.07.08р. за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються –не обґрунтовуються жодними матеріалами справи, фактичними даними та нормативними актами, а тому дії Харківської митниці по визначенню вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом є незаконними.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.