Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі –ДПІ)

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009

у справі № А37/399-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Туз"(далі –Товариство)

до ДПІ

про скасування рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009, позов задоволено; скасовано рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2006 № 0002312304/0 та № 0002302304/0 з мотивів недоведеності відповідачем факту порушення Товариством пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"та статті 5, частини першої статті 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати зазначені рішення попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що зафіксовані в акті перевірки порушення підтверджуються наявними у справі доказами.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено перевірку господарської одиниці –належного позивачеві казино "Чорний кіт"- щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності. Зазначену перевірку було оформлено актом від 25.11.2006, в якому зафіксовано, зокрема, факт невідповідності суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків (35195 грн.) сумі коштів, зазначеній у поточному звіті РРО (36895 грн.), а також використання позивачем для надання гральних послуг одного карточного столу та одного столу з кільцем рулетки без наявності торгових патентів. Наведені обставини стали підставою для прийняття ДПІ рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2006 № 0002312304/0 (за яким Товариству визначено штраф у сумі 1841,09 грн.) та № 0002302304/0 (згідно з яким позивача зобов’язано сплатити 28500 грн. штрафу).

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у цьому Законі (98/96-ВР) слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць(домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Таким чином, саме внаслідок здійснення суб’єктом підприємницької діяльності операцій з поставки гральних послуг у такого суб’єкта виникає обов’язок з придбання торгового патенту.

А відтак суди на підставі висновку про відсутність доказів використання позивачем вказаних двох гральних столів для надання гральних послуг обґрунтовано зазначили про безпідставність накладення на Товариство штрафних санкцій за порушення правил патентування.

Правильною слід визнати і надану судами правову оцінку обставин справи, відповідно до якої податковим органом не доведено правомірності застосування до позивача штрафу в порядку статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті. Адже, як з’ясовано судами, сума коштів у поточному звіті РРО перевищила суму наявної готівки внаслідок проведення позивачем через РРО і розрахунків у безготівковій формі, що відповідає вимогам статті 1 названого Закону. Податковим органом зазначені обставини спростовано не було.

З урахуванням викладеного суди цілком правомірно задовольнили позовні вимоги, а тому передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відхилити.

2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 у справі № А37/399-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.