ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
28 лютого 2012 року м. Київ К-12252/10
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми "Валькірія" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року у справі за позовом Приватної фірми "Валькірія" до Магістральної митниці про визнання нечинною картки відмови, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2007 року Приватна фірма "Валькірія" звернулася до суду з позовом до Магістральної митниці про визнання нечинною картки відмови.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано нечинною картку відмови Магістральної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 від 13.09.2007р. Зобов’язано відповідача здійснити митне оформлення товарів (крім підакцизних товарів, та товарів, які відносяться до товарних позицій 1-24, 2710, 2711 та товарної під позиції 270900 за УКТ ЗЕД) з поданням Приватною фірмою "Валькірія"при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), податкових векселів, підтверджених комерційними банками шляхом авалю, на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року апеляційну скаргу Магістральної митниці задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Приватна фірма "Валькірія" просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, при цьому посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду апеляційної інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Магістральною митницею прийнято для подальшого митного оформлення товари, що надійшли в адресу ПФ "Валькірія"за контрактом № 0106 -ua від 01.06.2007р. укладеного з Antares Trading LLP (Великобританія) вантажну митну декларацію № 802000001/2007/011121 від 07.09.2007р.
Разом з вантажною митною декларацією позивачем відповідно до п. 11.5. ст. 11 Закону України про "Податок на додану вартість"надано відповідачу, як органу митного контролю авальований простий податковий вексель АА № 0277925 від 07.09.2007р. на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за ВМД № 011121 (в графі С вантажної митної декларації позначений як "ПВ АА 0277925 07/09/07").
13.09.2007р. відповідач відмовив приватній фірмі "Валькірія"в митному оформленні товарів за ВМД № 011121, про що була оформлена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 802000001/2007/001008 з таких причин: дата можливого митного оформлення ВМД значно відрізняється від дати видачі векселя, що призведе до порушення триденного терміну передачі векселя до ДПІ.
В картці відмови № 001008 митний орган зазначає, що подання нової ВМД в день видачі векселя забезпечить можливість митного оформлення товарів.
Згідно п. 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 p. N 1104 (1104-97-п)
податковий вексель може бути видано лише особою, яка не має на момент митного оформлення товарів податкових векселів, не погашених у строк.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була витребувана довідка від ДПІ про відсутність у ПФ "Валькірія"на момент митного оформлення не погашених векселів. Вказана довідка (або інший документ, який підтверджує відсутність не погашених векселів на момент митного оформлення) не була надана.
Відповідно до п.10 Порядку затвердженого Постановою KM України від 01.10.97 № 1104 (1104-97-п)
, в органі митного контролю, який здійснює митне оформлення імпортованих на митну територію України товарів, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим органом митного контролю не пізніше ніж на третій день від дати видачі векселя державної податкової адміністрації (інспекції), в якій особа зареєстрована як платник податку на додану вартість.
На дату прийняття рішення про видачу Картки відмови від 13.09.07 № 802000001/2007/001008 "Порядок обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки", затверджений наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 08.07.04 N 494/383 (v0494342-04)
не передбачав механізму (порядку) інформування Державною податковою адміністрацією України Держмитслужбу України щодо переліку платників податків, що мають податкові векселі, не погашені в строк.
Згідно п. 2.6. "Порядку обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки" (v0494342-04)
, Державна податкова адміністрація України щоденно до 14 години надає Державній митній службі України в електронному вигляді інформацію про перелік платників податків, що мають податкові векселі, не погашені в строк, станом на поточну дату за формою, наведеною у додатку 4.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні передбачені діючим законодавством України підстави для прийняття митним органом податкового векселю в рахунок сплати податку на додану вартість у даному випадку.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"та пп. 7 п. 3 прикінцевих положень Закону України "Про несення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування", 2007 році забороняється надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), крім надання інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток.
Згідно п. 3 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України від 01.10.97 № 1104 (1104-97-п)
, зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.
Відповідно, ст. 7.3.6. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)
датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті..
Пунктом 2 вказаного Порядку (1104-97-п)
та статтею 1.16. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)
визначено значення терміну податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом (168/97-ВР)
, яке підтверджене комерційним банком шляхом авалю та видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється у разі імпорту товарів на митну територію України.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що з 01.01.07 відсутні правові підстави для прийняття податкового векселю в рахунок сплати ПДВ при імпортуванні товарів на митну територію України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Згідно п. 2 ст. 189 МК України до умов переміщення товарів у режимі імпорт віднесено сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення відповідно до законів України.
Відповідно до абзацу 3 статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами) у 2008 році заборонено.
Листом Держмитслужби України від 18.02.08 № 11/8-21/1775-ЕП (v1775342-08)
повідомлено, що згідно пункту 1.16 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий вексель видається платником на відстрочення оплати ПДВ, Міністерством фінансів України відкликано свій лист від 19.01.07 р. № 31-20020-3-8/209 (v_209201-07)
, яким надавалось Держмитслужбі роз'яснення щодо порядку застосування у 2007 році податкових векселів як засобу розрахунку з бюджетом.
Таким чином, Держмитслужбою України у 2008 році припинено приймання податкових векселів при сплаті ПДВ під час здійснення митного оформлення товарів - виключно на підставі Закону (168/97-ВР)
. Постановою Кабінету Міністрів України "Про доповнення Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України"від 21.11.07 № 1344 (1344-2007-п)
внесено зміни до "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", у відповідності до яких податковий вексель може бути видано лише особою, яка є платником ПДВ відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо раніше такий платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками ПДВ, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 зазначеного Порядку (1344-2007-п)
.
Листом Держмитслужби України від 16.01.08 р. № 11/1-15/352-ЕП (v_352342-08)
доведено інформацію, що відповідно до роз'яснень Державної податкової адміністрації України на цей час неможливо визначити коло пов'язаних осіб платників податків.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Приватної фірми "Валькірія" відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.