К/9991/2098/11-С Про зобов’язання вчинити певні дії - 28.02.2012 Прийняття

за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради, Центру по нарахуванню і виплаті допомоги та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій у Полтавській області, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, Головне управління праці та соціального захисту населення у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради на постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2010 року, -

У грудні 2008 року ОСОБА_4 пред’явила в суді позов до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради (далі - УПСЗН), Центру по нарахуванню і виплаті допомоги та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій у Полтавській області (далі - Центру по нарахуванню і виплаті допомоги), треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, Головне управління праці та соціального захисту населення у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що як мати малолітньої дитини –доньки ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленому частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Однак, відповідач призначив та виплачує їй таку допомогу в значно меншому розмірі.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_4 просила суд визнати протиправними дії УПСЗН та Центру по нарахуванню і виплаті допомоги щодо нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 квітня 2007 року по 31 жовтня 2008 року. Зобов’язати Центр по нарахуванню та виплаті допомоги нарахувати, а УПСЗН - перерахувати та виплатити на її користь недоотриману в період з 1 квітня 2007 року по 31 жовтня 2008 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", з урахуванням виплачених сум.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправними дії УПСЗН щодо відмови ОСОБА_4 в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та Законом України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , починаючи з 22 травня 2008 року. Зобов’язано УПСЗН перерахувати ОСОБА_4 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та Законом України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , починаючи з 22 травня 2008 року та виплатити допомогу, недоотриману в зазначені періоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2010 року постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов’язано УПСЗН здійснити перерахунок ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням проведених виплат, та провести відповідні виплати. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та змінити постанову суду апеляційної інстанції, відмовивши ОСОБА_4 в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Оскільки судові рішення оскаржуються відповідачем в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення сторонами не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише в цій частині.

Під час розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_4 є особою, застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року доньки ОСОБА_5, з 7 лютого 2007 року їй надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У зв’язку із здійсненням догляду за дитиною, позивач перебуває на обліку в УПСЗН та отримує відповідну допомогу.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог ОСОБА_4 щодо зобов’язання УПСЗН нарахувати та виплатити недоотриману у 2007 році щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як особа, застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року мала право на отримання такої допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, що встановлений статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", у зв’язку з тим, що рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , які зменшували розмір зазначеної допомоги.

Скасовуючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки позивач є застрахованою особою, допомога повинна призначатися їй у розмірі, встановленому статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", - тобто у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Однак, у зв’язку з тим, що остання постанова з цього питання була прийнята правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 27 грудня 2005 року, а постановою від 26 грудня 2006 року правління цього Фонду взагалі зупинило виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду, то, на думку апеляційного суду, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина перша статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яка врегульовує подібні правовідносини. Відповідно до зазначеної правової норми, відповідач зобов’язаний виплатити позивачу допомогу в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Втім, обґрунтування правових висновків, як суду першої інстанції, так і апеляційного суду, не повною мірою узгоджується з нормами законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", у відповідності до якої (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мала застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

Пунктом 8 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 (13-2007-п) , чинної на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується застрахованій особі щомісяця з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення, але не пізніше ніж по день досягнення дитиною зазначеного віку включно.

Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначалося, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом .

Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць: з 1 січня –492,00 гривень, з 1 квітня –525,00 гривень, з 1 жовтня –532,00 гривень.

Однак, пунктом 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на 2007 рік було зупинено, а частиною другою статті 56 цього ж Закону було визначено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано неконституційним, у зв'язку з чим він втратив чинність.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 9 липня 2007 року і до 31 грудня 2007 року, оскільки Закон України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) діяв до указаної дати, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу, як особі, застрахованій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", - у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, помилково застосував до зазначених правовідносин частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", згідно з якою право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною, а її розмір дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, замість статті 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а ухвалене апеляційним судом рішення є помилковим лише в частині, колегія суддів вважає можливим його змінити, із виключенням з резолютивної частини рішення суду посилання на частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

З огляду на викладене та, керуючись статтями 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2010 року змінити.

Абзац третій резолютивної частини постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2010 року викласти в такій редакції:

"Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради здійснити перерахунок ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням проведених їй виплат, та провести відповідні виплати".