ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" лютого 2012 р. м. КиївК-24246/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддівЛанченко Л.В.
Нечитайла О.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2008
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2008
у справі № 2а-1282/078
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Прод-Альянс»
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
про скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2008, позов задоволено.
Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на неповноту надання судами оцінки обставинам справи та неправильне застосування ст. ст. 3, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
За результатами проведеної у період з 28.09.2007 по 11.10.2007 Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією перевірки ТОВ «ТК «Прод-Альянс»з питань дотримання останнім податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007 складено відповідний акт, на підставі якого податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 000882310/0 від 02.11.2007 про донарахування податку на додану вартість на суму 299874,00 грн., № 000892310/0 від 02.11.2007 про донарахування податку на прибуток на суму 264530,00грн. та податкові повідомлення-рішення № 000882310/1 від 24.12.2007 про донарахування податку на додану вартість на суму 299874, 00 грн. та № 000892310/1 від 24.12.2007 по донарахування податку на прибуток на суму 264530,00 грн.
Вказаною перевіркою було встановлено порушення ТОВ «ТК «Прод-Альянс» п. 3.1. ст. 3, п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно із пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника податку, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 1, 3 пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
У відповідності до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно із п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 165 (z0233-97) , податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт. послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Еліон»та позивачем було укладено договір купівлі-продажу за № 2-01/2 від 02.01.2006, на виконання умов якого продавцем товару на адресу позивача поставлено товар масло вершкове на загальну суму 541200,00 грн., що підтверджується відповідними накладними та податковими накладними. Вказана заборгованість перед ТОВ «Еліон»погашена шляхом зустрічного постачання позивачем товару по договорах № 31-05/2 від 31.05.2007 та № 15-08-2 від 15.08.2005 і підписанням акту заліку взаємних вимог між сторонами 31.05.2007.
Відповідно до договору купівлі - продажу № 2 від 02.01.2007, укладеного між СПД ФО ОСОБА_2 (постачальник) та ТОВ ТК «Прод Альянс»на адресу позивача було поставлено масло вершкове на загальну суму 547200, 00 грн., що підтверджено відповідними копіями накладних та податкових накладних. Даний товар згідно із договором на відповідальне зберігання №1-05-ХР від 01.05.2006 знаходився на зберіганні у ОСОБА_2 до моменту його відвантаження ТОВ «Апрель».
Заборгованість перед СПД ФО ОСОБА_2 погашена шляхом зустрічного постачання товару за договором № 09-03/1 від 09.03.2006 та підписанням акту заліку взаємних вимог.
За вказаними угодами ТОВ «ТК «Прод-Альянс» всього було отримано від ТОВ «Еліон»і СПД ФО ОСОБА_2 масло вершкове загальною вартістю 1088400,00 грн., яке було використано в господарській діяльності позивача та в подальшому реалізоване ТОВ фірмі «Апрель», що підтверджується відповідними накладними та податковими накладними. Разом у 2006 році ТОВ фірмі «Апрель»реалізовано масло на суму 595980, 00 грн., у 2007 804750,00 грн., загальна сума за 2006-2007 складає 1400730,00 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Зважаючи на достовірно встановлені судами попередніх інстанцій вищевказані обставини, які повністю підтверджують реальність здійснення позивачем операцій з придбання товару, віднесення до податкового кредиту спірних періодів податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних платникам и податку на додану вартість, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про відсутність підстав для висновку про порушення позивачем вимог законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту.
Позиція податкового органу про придбання позивачем обладнання без мети використання в оподатковуваних операціях встановленими судами обставинами не підтверджується.
За наслідками дослідження вказаних угод, суди дійшли висновку про їх відповідність вимогам закону, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ст. 218, ч. 3 ст. 639 ЦК України, укладені у письмовій формі і підписані сторонами за договором, згідно з ст. 179 ГК України, при їх укладенні між сторонами узгоджені всі істотні умови, і досягнута домовленість щодо їх виконання. На момент розгляду справи договори не визнані недійсними у встановленому законом порядку.
Також, зазначили, що податкові накладні, виписані ТОВ «Еліон»і СПД ФО ОСОБА_2 повністю відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 за №165 (z0233-97) , мають всі обов'язкові реквізити та жодних порушень щодо їх складення відповідачем під час перевірки не виявлено.
Крім того, встановлено, що ТОВ «Еліон»та СПД ФО ОСОБА_2 станом на 13.11.2007 року перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
ТОВ «Еліон»і СПД ФО ОСОБА_2 в період взаємовідносин з позивачем є платниками ПДВ відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому мають право виписувати (складати) податкові накладні.
В силу положень ст. 220 КАС України, доводи касаційної скарги про необхідність переоцінки доказів у справі, не можуть бути прийняті до уваги судом касаційної інстанції.
Тому, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на податковий кредит на підставі п. 1.7., ст. 1, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.5.1. ст. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2008 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук Судді Л.В. Ланченко О.М. Нечитайло