28/38-а Про скасування податкового повідомлення-рішення - 27.02.2012 Прийняття

Постановою Господарського суду Львівської області від 27.03.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008, адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області від 18.01.2008 № 0001441503/3.

Державна податкова інспекція у Кам'янка-Бузькому районі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм процесуального права: ст. ст. 11, 86 КАС України та матеріального права: п. 8 та додатку 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №303 (303-99-п) , зі змінами та доповненнями, та п. п. 2.1., 5.5. Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища від 19.07.1999 № 162/379 (z0544-99) , зі змінами та доповненнями, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. N 162/379 (z0544-99) .

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Податкове повідомлення-рішення від 18.01.2008 № 0001441503/3 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 55 934,23 грн., з яких - 53 270,70 основний платіж та 2 663, 53 грн. - штрафні (фінансові) санкції, прийнято на підставі акту перевірки від 05.06.2007 № 12/15-0/33775458 за ІІІ-ІV кв. 2006, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 8 та додатку 2 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (303-99-п) , а також п. п. 2.1., 5.5. Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" (z0544-99) .

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів, скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.1. Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України №162/379 від 19.07.1999 (z0544-99) , визначено, що платниками вказаного збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. При цьому захоронення відходів є остаточним розміщенням відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів. Спеціально відведеними місцями чи об'єктами у даному випадку вважаються місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Львівській області № 101 від 01.11.2007, позивач здійснює збір і перевезення побутових відходів, які ним вивозяться на підставі щомісячних договорів на сміттєзвалище, розміщене на території Прибужанівської сільської ради. На балансі позивача та Кам'янка-Бузької міської ради сміттєзвалище не значиться.

Водночас, відповідні документи, що регулюють правові відносини щодо захоронення побутових відходів між Кам'янка-Бузькою міською радою та Прибужанівською сільською радою, відсутні, що є порушенням ст. ст. 17, 33 Закону України "Про відходи".

За таких обставин, неврегульованість питання розміщення сміттєзвалища між Кам'яно-Бузькою міською радою та Прибужанівською сільською радою не породжує для позивача обов'язку зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (розміщення відходів), що також випливає з листа Державної екологічної інспекції Львівської області від 27.06.2007 № 51/08-109.

Доводи заявника касаційної скарги щодо визначення в листі Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області від 22.08.2006 № 10-64 необхідності сплати позивачем корегуючого коефіцієнту 3, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на те, що вказаним листом не визначено статусу позивача, як платника збору за забруднення навколишнього природного середовища (розміщення відходів).

З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 1 Закону України "Про відходи", ст. 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 (303-99-п) , та п. 2.1. Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та Державної податкової адміністрації України №162/379 від 19.07.1999 (z0544-99) , суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не здійснює розміщення відходів, а лише їх транспортування, а тому не є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища та не має обов'язку зі сплати такого збору в частині, що стосується розміщення відходів.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 27.03.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .