к-19594/08-с Про скасування рішення - 27.02.2012 Прийняття

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.10.2008, позов задоволено. Скасовано рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000992330 від 19.02.2008.

Сакська обєднана державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами матеріального права: п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та положень "Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003 № 494 (z1016-03) .

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

На підставі акту перевірки з контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обороту господарської одиниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" казино "Куш", прийнято рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 500, 00 грн., у звязку з порушенням останнім вимог п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Правилами ігрового залу казино "Куш", затвердженими згідно із ліцензійними умовами організації діяльності з проведення азартних ігор (наказ Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 № 40/374 (z0622-06) ) встановлено відповідні вимоги до поведінки та порядку дій гравців, відвідувачів та працівників казино. Вказані правила розташовано на доступному для огляду місці.

Відповідно до п. 2 Правил гравець перед початком гри зобовязаний: самостійно або через працівника ліцензіата (позивача) ознайомитись з правилами ігрового залу, переліком азартних ігор та їх правилами; оголосити працівнику ліцензіата про суму ставки в гривнях, на яку хоче зробити гру на обраному ігровому автоматі; одержати касовий чек від працівника ліцензіата, що підтвердить внесення ставки та оголошену ним суму. Момент часу, з якого ігрова програма проводиться в дію гравцем, є момент отримання касового чеку на умовах, обумовлених правилами.

Пунктами 3.3. та 5 правил передбачено, що для отримання виграшу гравець повинен предявити розрахункові чеки та паспорт.

Фактично розрахункова операція взагалі не була проведена, оскільки момент часу, з якого ігрова програма приводиться в дію гравцем, є момент отримання касового чеку на умовах, визначених правилами.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що акт перевірки, яким зафіксовано вказані порушення, не містить суттєвих обставин, які є необхідною умовою для висновку про порушення позивачем вимог п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг": ПІБ гравця, вказівки на гральний апарат, на якому була проведена гра; пояснення гравця, у кого та чому останній придбав кредити, всупереч правилам не оголосивши ставку та не отримавши розрахунковий документ.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав вважати, що розрахункова операція позивачем була проведена.

Заперечення відповідача, викладені у касаційній скарзі на те, що суди дійшли помилкових висновків про недоліки акту перевірки, які полягали у невнесенні до цього акту зазначених відомостей, не можуть бути взяті уваги у звязку з тим, що тільки за наявності фіксування таких відомостей суд може робити висновки з приводу того, чи мали місце певні обставини. Крім того, повнота заповнення усіх відомостей дозволяє стверджувати, що такий доказ є належним та допустимим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідних доказів на підтвердження скоєння позивачем правопорушення судам не надано, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитись з висновками, викладеними в оскаржуваних судових рішеннях, про недоведеність наявності в діях позивача порушень вимог п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та, відповідно, відсутність підстав для застосування до останнього штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 вказаного Закону.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .