К-29217/09-С Про скасування податкового повідомлення-рішення - 23.02.2012 Прийняття

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Спецелектроремонт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, –

Закрите акціонерне товариство "Спецелектроремонт"(надалі ЗАТ) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року, позовні вимоги задоволено, скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001441500/0 від 09.02.2007.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати судові рішення у справі та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено перевірку своєчасності сплати ЗАТ "Спецелектроремонт"погоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 0112.2003 по 16.12.2003, за результатами якої складено акт №222 від 01.02.2007. Даним актом встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме, підприємством було несвоєчасно сплачено суму узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість на суму 5 631,00 грн., у зв'язку з чим ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 09.02.2007 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001441500/0, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за затримання на 15 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 563,10 грн.

Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем, за результатами якого скарги ЗАТ "Спецелектроремонт" залишені без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, мотивували рішення тим, що рішення відповідача, яким підприємство зобов'язано сплатити штраф за затримання на 15 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 563,10 грн., є неправомірним та безпідставним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, який згідно з пп. 4.1.4 "а"п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону дорівнює календарному місяцю, тобто податкові декларації за базовий податковий (звітний) період подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2003 року, яка була подана до податкового органу 18.11.2003, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який подано відповідачу 16.12.2003, ЗАТ "Спецелектроремонт"задекларувало податковий кредит в сумі 39 613,00 грн., тобто у позивача були відсутні податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Граничний термін подання декларації з податку на додану вартість за жовтень 2003 - 20.11.2003, а тому, навіть якщо у відповідача і були б підстави для самостійного визначення суми податкових зобов'язань платника податків, то рішення про нарахування та здійснення стягнення податкового боргу (штрафних санкцій) прийнято після спливу 1095 днів, встановлених ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", від дня узгодження податкового зобов'язання.

Таким чином, судами правомірно задоволено позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 221-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя відхилити, постанову Господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року залишити без змін.