Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Федорова М.О.,

Островича С.Е.,

Степашка О.І.,

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року у справі за позовом Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області до ОСОБА_4 до про стягнення суми штрафних санкцій, –

Регіональне управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 суми штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року, рішення суду першої інстанції скасовано. Постановлено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 штраф у розмірі 1700 грн. до державного бюджету.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2008 управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області проведено перевірку кіоску, який належить відповідачеві, встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, про що складено акт № 040195. На підставі акту, позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 27.05.2008 № 040099 та направлено, згідно супровідного листа від 27.05.2008 №1462/7/21-234, отриманого відповідачем 06.06.2008.

Одночасно судами встановлено, що при перевірці об'єкту, працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області складено опис алкогольних напоїв, реалізація яких здійснювалася в кіоску фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, а саме: "водка-клюква" 0,33 л - 5 пл. х 3,8 грн. = 19 грн., напій "Хей-хуа"0,33 л - 8 пл. х 3,8 грн. = 30,4 грн. Всього алкогольних напоїв на загальну суму 49 грн. 40 коп. Також, надані пояснення гр. ОСОБА_5, яка зазначила, що 17.05.2008 працювала в кіоску ПП Кириченко, протягом робочого дня здійснила продаж однієї пляшки напою "водка-клюква", ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольних напоїв та касового апарату в кіоску не має, "водка-клюква"отримана по накладній від 13.02.2008 від торгівельної групи "ЮКАС".

Також, працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області не встановлено в яких стосунках перебуває громадянка ОСОБА_5 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, тобто не встановлено факту трудових правовідносин між зазначеними особами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, мотивував рішення тим, що працівниками податкового органу не доведено факту перебування в трудових правовідносинах громадянка ОСОБА_6, яка здійснювала продаж алкогольних напоїв та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4

Не погодившись з висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, задовольнив позовні вимоги, з посиланням на те, що порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів у торговому приміщені, що належить суб'єкту підприємницької діяльності на праві оренди, є підставою для притягнення його до відповідальності, не залежно від того, якою особою здійснювалася роздрібна торгівля від його імені. Наявність або відсутність трудових відносин у особи, що здійснювала реалізацію товару у будівлі, яка належить відповідачеві, на праві оренди, із самою громадянкою ОСОБА_6 не є належною підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно абз.11 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Відповідно до абз. 5 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій – 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень;

Згідно Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно ч.4 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду (ч. 3, 4, 5 ст. 17 вказаного Закону).

Таким чином, суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що факт не встановлення перебування в трудових правовідносинах громадянки ОСОБА_6 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки реалізація алкогольних напоїв здійснювалася в кіоску фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в порушення, абз.5 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 221-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.