Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Заїки М.М.

СуддівСпівака В.І.

Стародуба О.П.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про визнання рішення незаконним та скасування рішення, зобовязання призначити пенсію на пільгових умовах,

У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про визнання рішення незаконним та скасування рішення, зобовязання призначити пенсію на пільгових умовах.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси від 12.06.2008 № 433 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобовязано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту «Б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 скасувати та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачка з 01.08.1987 по 08.08.2003 працювала телефоністкою міжміського телефонного звязку. По досягненню нею 50 років її стаж становив більше ніж 20 років, з яких 16 років на посаді телефоністки міжміського телефонного звязку при повному робочому дні і виконувала роботу з мікротелефонною гарнітурою на міжміській телефонній станції, довідковому комутаторі і на переговорному пункті з цілодобовою дією.

Відповідно до вимог пункту «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць: жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до розділу «Зв'язок»списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільговому розмірі, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (v1173400-56) , до нього включені телефоністи міжміських телефонних станцій переговорних пунктів з цілодобовою дією.

Відповідно до розділу «Зв'язок»списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, з шкідливими і важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (162-94-п) , до нього включені телефоністи міжміського телефонного звязку, що працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією.

Відповідно до розділу «Зв'язок»списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, з шкідливими і важкими умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (36-2003-п) , до нього включені телефоністи міжміського телефонного звязку, що працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією.

Пунктами 1,2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (442-92-п) , атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоровя працюючих, а також на їхніх нащадків, як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умова. Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку (442-92-п) , встановлено що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, а тому її не проведення не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів підтверджує висновки судів першої та апеляційної інстанцій, щодо правомірності винесеного судового рішення.

Відповідно до вимог статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 необхідно залишити без змін, так як вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про визнання рішення незаконним та скасування рішення, зобовязання призначити пенсію на пільгових умовах - залишити без змін.