ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
23 лютого 2012 року м. КиївК/9991/26894/11
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді
суддів:Тракало В.В.,
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
секретар Мудрицька Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання звільнення незаконним та поновлення на військовій службі,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів. Уточнивши позов просив скасувати наказ начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 6 травня 2010 року № 42-ос, скасувати підпункт 1.2 пункту 1 наказу начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону від 8 червня 2010 року № 118-ос, скасувати наказ начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 15 квітня 2009 року № 429 та поновити на посаді заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Підгірне»ІІ категорії (тип Б).
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року позов задоволено. Скасовано наказ начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 15 квітня 2009 року № 429, скасовано наказ начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 6 травня 2010 року № 42-ос, скасовано підпункт 1.2 пункту 1 наказу начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону від 8 червня 2010 року № 118-ос та поновлено позивача на посаді заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Підгірне»II категорії (тип Б).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14)
встановлено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14)
, на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження в посаді; пониження військового звання на один ступінь; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання.
Згідно п. «е»ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять службу за контрактом на посадах рядового, сержантського і старшинського складу, прапорщики і мічмани та офіцери можуть бути звільнені з військової служби через службову невідповідність.
За правилами ст.ст. 83 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14)
на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Відповідно до п. 280 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (1115/2009)
, звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність здійснюється, якщо накладене на військовослужбовця таке дисциплінарне стягнення, як попередження про неповну службову відповідність, не відіграло протягом року своєї ролі і начальником органу Держприкордонслужби прийнято рішення про звільнення такої особи з військової служби.
Наказ про звільнення військовослужбовця видається протягом місяця після закінчення річного строку з дня накладення на військовослужбовця зазначеного дисциплінарного стягнення;
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 14 липня 1999 року проходив військову службу в структурі Державної прикордонної служби України. На час звільнення зі служби перебував на посаді заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Підгірне»II категорії (тип Б). Наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 6 травня 2010 року № 42-ос позивача звільнено у запас Збройних Сил України за п. «е»ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(через службову невідповідність). Наказом начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону від 8 червня 2010 року № 118-ос позивача виключено зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення.
Підставою для видання оскаржуваних наказів стало те, що притягнення позивача 13 квітня 2009 року до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, не відіграло протягом року своєї ролі.
Так, згідно висновку службового розслідування від 8 квітня 2010 року, проведеного по факту вживання заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Підгірне»ОСОБА_4 спиртних напоїв на службі службовим розслідуванням встановлено, що позивач 6 квітня 2010 року, проходячи службу в іншому підрозділі Прикордонної служби України - Білгород-Дністровському прикордонному загоні допустив порушення дисципліни, що виразилось у вживанні алкогольних напоїв під час несення служби в прикордонному наряді по охороні державного кордону в присутності підлеглого особового складу. На підставі висновків службового розслідування начальником Білгород-Дністровського прикордонного загону 12 квітня 2010 року № 335 оголошено позивачу сувору догану та зобовязано відділ кадрів підготувати матеріали щодо звільнення позивача.
Вищевказане порушення дисципліни позивач допустив при наявності в нього дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність», яке було накладено наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 15 квітня 2009 року № 429 за результатами службового розслідування по факту прибуття позивача на службу із залишком алкогольного спяніння.
Вирішуючи питання про звільнення позивача зі служби відповідач обґрунтовано виходив з того, що позивач протягом року з дня накладення на нього наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 15 квітня 2009 року№ 429 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність протягом року допустив порушення військової дисципліни, тобто, накладене на військовослужбовця таке дисциплінарне стягнення, як попередження про неповну службову відповідність, не відіграло протягом року своєї ролі.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для звільнення позивача зі служби через службову невідповідність, про дотримання відповідачем порядку та процедури звільнення, а відтак правильно визнав оскаржувані накази такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України, та обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі. Оскаржуване судове рішення апеляційного суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
|
Головуючий:
Судді:
|
Тракало В.В.
С.В. Головчук
Д.В. Ліпський
|