Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від16 квітня 2010р.

у справі №2а-11899/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вікант і К»(надалі ТОВ «Вікант і К»)

до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя (надалі Жовтнева МДПІ м.Маріуполя)

про визнання недійсними податкових повідомлення-рішення, -

У липні 2009р. позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Жовтневої МДПІ м.Маріуполявід 15.06.2009р. №0000052344/1, від 12.06.2009р. №0000062344/1, від 12.06.2009р. №0000072344/1, від 23.06.2009р. № 0000082344/1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2010р., позов було задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Жовтневої МДПІ м.Маріуполя від 15.06.2009р. №0000052344/1, від 12.06.2009р. №0000062344/1, від 12.06.2009р. №0000072344/1, від 23.06.2009р. № 0000082344/1. Судовий збір в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.12.2008р. до 31.12.2008р., за результатами якої складений акт від 02.04.2009р. №761/23-4/35388278.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платником не дотримано вимоги п.10.1 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005р. №244 (z0769-05) , оскільки виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватись одночасно, а податкова накладна, виписана та не включена до реєстру на дату її виписки, не може вважатись оформленою відповідно до затвердженого Порядку (z0769-05) .

За наслідками проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2009р. №0000082344/0, яким позивачеві згідно підпункту "б" п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009р. на 21538,00грн.

За результатами оскарження наведеного рішення в адміністративному порядку (скарга залишена без задоволення) відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2009р. №0000082344/1, в якому зобовязання залишено без змін.

В подальшому, контролюючим органом була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за період з 01.01.2009р. до 31.01.2009р., за результатами якої складений акт від 07.05.2009р. №1042/23-4/35388278.

За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.05.2009р., а саме:

- №0000062344/0, яким позивачеві згідно підпункту «б»п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2009р. на 98173,00грн.;

- № 0000072344/0, яким позивачеві згідно підпункту «б»п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11478,00грн., у тому числі основний платіж 9565,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 1913,00грн.

В порядку апеляційного узгодження за результатами оскарження наведених рішень в адміністративному порядку (скарга залишена без задоволення) відповідачем було складено податкові повідомлення-рішення від 12.06.2009р. №0000072344/1 та №0000062344/1.

Крім того, відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалася за період з 01.02.2009р. до 28.02.2009р., за результатами якої складений акт від 25.05.2009р. № 1178/23-4/35388278 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2009р. № 0000082344/0, яким позивачеві згідно підпункту "б" п.п.4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009р. на 21538,00грн.

За результатами оскарження наведеного рішення в адміністративному порядку (скарга залишена без задоволення) відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2009р. №0000082344/1.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у відповідних періодах було віднесено податкові накладні, що отримані в результаті господарських відносин із КП «Фірма Азовбудматеріали», ВАТ «Фарлеп-Інвест», ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем», АТ «Техніка»та ТОВ «СКФ». При цьому, фактичне виконання господарських зобовязань не ставилось під сумнів в ході проведених перевірок.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі Закон №168/97-ВР (168/97-ВР) ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону№168/97-ВР (168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, оскільки сплата позивачем сум податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (робіт, послуг) встановлюна під час проведення перевірки та відповідачем не оспорюється, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, а позов підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.